Драниця

Драни́ця — село в Україні, у Мамалигівській сільській територіальній громаді Дністровського району Чернівецької області. До 7 вересня 1946 офіційна назва - Шендряни (рум. Șendreni), назва яку на місцевому рівні і сьогодні використовують паралельно з офіційним "радянським").

село Драниця
Герб Прапор
Церква Різдва Пр. Богородиці Церква Різдва Пр. Богородиці
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Дністровський район
Тер. громада	Мамалигівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA73040090030034170
Основні дані
Засноване	до 1843
Населення	1986
Площа	1,57 км²
Густота населення	1265 осіб/км²
Поштовий індекс	60356
Телефонний код	[phone]
Географічні дані
Географічні координати	48°13′49″ пн. ш. 26°31′51″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	118 м
Найближча залізнична станція	Мамалига
Місцева влада
Адреса ради	60356, Чернівецька область, Дністровський р-н, с. Драниця
Карта
Драниця
Драниця
Мапа
Драниця у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Драниця (значення).

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Прут. Через село проходить автошлях Н10 Чернівці-Кишинів. Біля села розташований Драницький орнітологічний заказник.

Історія

Село засноване до 1843 року. Це невеликий населений пункт розташований біля молдовського кордону. Його історія сягає майже півтисячі років, одним із засновників села називають відомого бояріна цих країв гетьман Шендря з Долхешть часів Штефана Чел Маре, від імені якого походить історична назва села Шендряни. Шендря один з найшанованих бояр Штефана Чел Маре, що призводить до одружання Шендрі на Марії-сестрі господаря Молдови Штефана Чел Маре. В 1479-1481 Шендря займає посаду портаря сучавської стольної фортеці (аналог сучасного мінистра оборони), загинув гетьман Шендря під час битви в Римніку-Сарат 8 липня 1481.

Це свідчить, що назва має антропонімічне походження: в румунський мові (мова абсолютної більшості населення села) додавання суфикса "єнь / eni" до назви місцевості утворює назву населення цієї місцевості (Сучевєнь, Клужєнь, Мамаліжєнь, Чернеуцєнь, Київєнь) — тобто «Șendreni ( Шєндрєнь / Шендряни)» — піданні/ люді (населення) Шендрі.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[1]:

Мова		Відсоток
румунська		97,33%
українська		2,21%
російська		0,4%

Символіка

Герб

Щит розділений навпіл, синього та зеленого кольору, обрамлений дубовими листями (символізують міцність), колоссям пшениці (символізує багатство) та жовто-синьою стрічкою. На щиті символи двох частин села: N (Н) — « Negrinți (Негринці)», Ș( Ш) — « Șendreni (Шендряни)», два паралельно розміщені хрести, що означають дві діючі церкви. Внизу щита дві скрещені руки — єднання працьовитих жителів сіл Негринці та Шендряни в одне село Драниця.

Затверджений 24 листопада 2011р. рiшенням №3-6/11 сесії сільської ради.

• 
  Герб села Драниця (версія румунською)
• 
  Герб села Драниця (версія українською)

Прапор

Трикольоровий, розміщений у горизонтальному положенні зверху донизу —темно-синій, жовтий та зелений.

Затверджений 24 листопада 2011р. рiшенням №3-6/11 сесії сільської ради.

Прямокутне полотнище із співвідношенням сторін 2:3 складається з трьох рівних горизонтальних смуг синього, жовтого та зеленого кольорів.

• 
  прапор села Драниця
• 
  прапор села Драниця (з гербом, рум.)
• 
  прапор села Драниця (з гербом, укр.)

Галерея

• 
  Церква Різдва Пр. Богородиці 1843 с. Драниця
• 
  Церква Різдва Пр. Богородиці 1843 с. Драниця

Див. також

• Джерело Драниця