Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Дубневич Ярослав Васильович

Народний депутат України 8-го скликання З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Дубневич Ярослав Васильович
Remove ads
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дубневич.

Коротка інформація Народний депутат України ...
Коротка інформація Дубневич Ярослав Васильович, Народився ...

Ярослав Васильович Дубне́вич (нар. 7 серпня 1969 р., с. Зубра Пустомитівського району Львівської області) — народний депутат України VII—IX скликань. Член фракцій УДАР (2012—2014), БПП (2014—2019) та «За майбутнє» (2019—дотепер). Фігурує в численних антикорупційних рослідуваннях. 2019 року позбавлений депутатської недоторканності та обвинувачений у кримінальній справі щодо привласнення грошей Укрзалізниці. Молодший брат політика Богдана Дубневича.

Народний депутат Верховної Ради VIII скликань, входив до складу фракції Блоку Порошенка. Колишній голова Комітету з питань транспорту[2].

Народний депутат IX скликання[3]. Член депутатської групи «За майбутнє»[4]. Голова підкомітету з питань медичної техніки та медичного транспорту Комітету ВРУ з питань здоров'я нації, меддопомоги та медстрахування[5]. З листопада 2023 року перебуває в міжнародному розшуку[6].

Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Освіта

1999—2004 — навчався у Львівській політехніці (магістр з менеджменту за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»).

2003—2005 — навчався в Дніпропетровському інституті залізничного транспорту (магістр за спеціальністю «Облік і аудит»[7]).

Трудова діяльність

  • 1987 — після закінчення взуттєвого училища № 32 працює в Пустомитівському райпобуткомбінаті пресувальником, згодом бригадиром пресувальників.
  • 1989 — започаткував кооператив з виготовлення взуття.
  • 1993 — помічник голови сільськогосподарського виробничого підприємства «Львівське», головою якого був його брат Богдан.
  • 1990—2008 — займав керівні посади у комерційних структурах.
  • 2008—2011 — представник Укрзалізниці в Секретаріаті ВРУ.
  • 2011—2012 — президент ТзОВ «Корпорація КРТ».

Політика

2002—2006 — депутат Пустомитівської районної ради, заступник голови бюджетного комітету.

2006—2010 — депутат Львівської обласної ради, заступник голови фракції БЮТ, член постійної депутатської комісії з питань майна.

2010—2012 — вдруге обраний депутатом Львівської обласної ради, по Городоцькому виборчому округу, та є членом комісії з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та комунальної власності.

2012—2014 — народний депутат Верховної Ради України VII скликання. На парламентських виборах 2012 р. був обраний народним депутатом України по одномандатному мажоритарному виборчому округу № 120. За результатами голосування переміг, набравши 47,04 % голосів виборців. Самовисування[8]. Єдиний кандидат-самовисуванець, що здобув депутатський мандат на Львівщині[9], перемігши в виборчих перегонах по округу № 120 кандидата об'єднаної опозиції Тетяну Чорновол.

Після виборів Ярослав Дубневич заявив про намір вступити у фракцію «УДАРу», а Павло Розенко, депутат Верховної Ради України 7-го скликання по списку «УДАРу» за № 10[10], підтвердив його присутність на зборах депутатів Верховної Ради від партії «УДАР», хоча заперечив факт прийняття у фракцію, оскільки цього питання на зборах не розглядали[11]. 11 грудня 2012 року наявність заяви Дубневича на вступ у фракцію «УДАРу», з посиланням на «5 канал», підтвердив і сайт «Українська правда»[12].

3 27 листопада 2014 року — народний депутат Верховної Ради України VIII скликання. На позачергових виборах до Верховної Ради, які відбулися 26 жовтня 2014 року, Ярослав Дубневич переміг на одномандатному виборчому окрузі № 120 (Львівська область), набравши 60,1 % голосів виборців[13]. Член депутатської фракції Блоку Петра Порошенка. 4 грудня 2014 року очолив Комітет Верховної Ради України з питань транспорту.

Член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, член групи з міжпарламентських зв'язків з Кувейтом, член групи з міжпарламентських зв'язків з Йорданією, член групи з міжпарламентських зв'язків з Індонезією[14].

Виступив одним із ініціаторів створення Державного дорожнього фонду, метою якого було створення механізму розподілення фінансових надходжень, які спрямовуються на ремонт доріг в країні[15]. Відповідний законопроєкт був прийнятий парламентом у листопаді 2016 року[16][17].

Remove ads

Розслідування

Узагальнити
Перспектива

Журналістські розслідування свідчили, що компанії, пов'язані з Дубневичем і його братом Богданом, постійно вигравали тендери на постачання запчастин для Укрзалізниці. Тільки за 2016 рік державна компанія закупила в них товарів на 1 млрд грн. Сумніви в їхній необхідності висловлював міністр інфраструктури Володимир Омелян. При цьому в самих тендерах могла бути присутня корупційна складова[18][19][20][21][22][23][24][25].

У Львові був бізнес-партнером Петра Колодія, який звинувачувався у зв'язках із криміналом[26].

17 жовтня 2019 року генпрокурор Руслан Рябошапка подав до НАБУ та САП заяви щодо притягнення Дубневича до кримінальної відповідальності, звинувативши його у привласненні 93 млн грн Укрзалізниці[27].

Також проти Дубневича розглядається інша справа, згідно з якою Рябошапка планує висунути йому звинувачення, це неправдиве декларування відомостей про статки[28].

31 жовтня 2019 року недоторканність було знято 241 голосом у Раді та 229 голосами було підтримано його арешт[29]. Згодом, 2 листопада, Вищий антикорупційний суд обрав Дубневичу, фігуранту 41 антикорупційного розслідування[30] запобіжний захід у вигляді застави розміром 100 млн грн, 7 листопада суму було зменшено до 90 млн[31].

8 листопада 2019 року за Дубневича було внесено 90 млн грн застави й відпущено з-під варти[32].

22 квітня 2020 року антикорупційна прокуратура завершила досудове розслідування у справі Дубневича та тендерів «Укрзалізниці», й передала матеріали кримінального провадження на ознайомлення фігурантам[33][34].

11 жовтня 2023 року НАБУ вручило Дубневичу та п'ятьом іншим людям підозру в розкраданні газу на 2,1 млрд грн[35][36][37]. За даними слідства, протягом 2013—2017 років він організував схему крадіжки газу підконтрольними йому службовими особами Новояворівської та Новороздільської ТЕЦ[38].

17 жовтня 2023 року НАБУ оголосило Дубневича у розшук[39][40]. Його підозрювали в заволодінні майном держави на 2,1 млрд грн[41]. У жовтні колегія суддів ВАКС після неявки Ярослава до суду, постановила привести його до суду детективами НАБУ для розгляду справи про розкрадання 93 млн грн Укрзалізниці та сплати штрафу[42].

8 жовтня, як заявили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, Дубневич виїхав з України до Румунії[43][44]. 2 листопада колегія суддів ВАКС задовольнила клопотання прокурора САП, оголосивши Дубневича в міжнародний розшук[6][45]. 14 листопада ВАКС заочно обрав запобіжний захід Дубневичу у вигляді тримання під вартою[46].

У квітні 2024 року від Європейського поліцейського управління (Європол) стало відомо, що дані про перетин Дубневичем кордону не відповідали дійсності[47].

Remove ads

Відзнаки та нагороди

Родина

  • Одружений, разом із дружиною Наталією виховує дочку Роксолану та сина Юрія.

Посилання

Remove ads

Примітки

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads
Remove ads