Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Дунаїв (Кременецький район)
село в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ду́наїв — село в Україні, у Кременецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, у центрі району, при підніжжі Кременецьких гір.
Remove ads
Загальні відомості
До 2020 року — центр сільради, якій були підпорядковані села Богданівка, Куликів, Савчиці. У зв'язку з переселенням жителів хутір Заболотний (Вірля) виключений з облікових даних.
Населення становить — 517 осіб (2003). Відстань до районного центру 11 км, до найближчої залізничної станції Радивилів — 35 км.
Історія
Поблизу Дунаєва виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, черняхівської та давньоруської культур.
За історичними даними село Дунаїв вперше згадується у 1438 році як Денятин. У 1493 році Дунаїв (також Куликів та Рудка) належали луцькому старості Петрові Монтигердовичу.[1][2]
19 липня 1506 року село Денятин отримав у вічне володіння волинський боярин, зем'янин Луцького повіту Митько Бабинський. Відповідну грамоту затвердив король польський і великий князь литовський Олександр І Ягеллончик.[3]
У 1534 р. Микола-Христофор Радзивілл (Чорний) продав віленському біскупу Яну (Івану) з литовських князів спільний пол. macierzysty маєток Дунаїв (також Куликів, Рудку) Крем'янецького повіту.[4]
Як замкове село Дунаїв згадується у 1545 році. Так за люстрацією Кременецького замку в Дунаєві був замковий млин на три камені.[5] Це саме джерело вказує, що в переліку замкових сіл та людей при ньому (дані за люстраціями 1542, 1545, 1552рр) Дунаїв (17 тяглих; те ж; 11 дворищ; 11 димів, городників 6, на волі 6 димів);
На 1936 рік село входило до ґміни Бережці Кременецького повіту[6].
Була польська, потім німецька та радянська окупація, тепер — у незалежній Україні.[5]
Remove ads
Пам'ятки
У 1975 році на честь 40-ksnnz перемоги в німецько-радянській війні відкрито монумент Слави воїнам землякам.
В селі є дерев'яна церква Святого Димитрія, збудована в 1879 році. У 2005 році побудували капличку на честь Святого Пантелеймона, де освячується вода в день його пам'яті.
24 серпня 2014 року відкрито пам'ятник Олександру Капіносу, герою Небесної сотні[7][8].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Кременецької міської громади[9].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кременецького (1940-2020) району, село увійшло до складу новоутвореного Кременецького району[10].
Населення
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[11]:
Соціальна сфера
Діють: Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені Героя України Олександра Капіноса, дошкільний навчальний заклад загального розвитку «Бджілка», Будинок культури, бібліотека, клуб, амбулаторія (загальної практики сімейної медицини), перукарня, відділення зв'язку (Укрпошта), 6 торгових закладів.
Відомі люди
Народилися
- Іван Рудницький (1856–1906) — нотаріус, громадський діяч.
- Олександр Капінос (1984–2014) — Герой України, учасник Революції гідності.
Проживали
- Зіновій Демко (нар. 1950) — економіст, господарник, громадський діяч, меценат.
Працюють
У селі проживає та очолює місцеве господарство «Денятин» агроном, краєзнавець В. Бернацький, який 12 років працював директором Кременецького краєзнавчого музею.
Remove ads
Галерея
Церква Святого Димитрія ПЦУ
Церква УПЦ
Будинок культури
Дорога через село
Пам'ятний хрест
Пам'ятний знак Борцям за волю України
Річка Іква біля села
.jpg)
Примітки
Література
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads