Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Дьозо Шомодьї

угорський католицький священник, письменник, художник, графічний дизайнер, графік, історик та візуальний митець З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Дьозо Шомодьї
Remove ads

Дьозо Шомодьї (угор. Somogyi Győző) (Будапешт, 28 липня 1942) видатний[hu] угорській художник та графічний дизайнер, нагороджений Кошутською преміїєю. Досліджує та малює угорські історичні костюми, народну архітектуру. Член Угорської академії мистецтв[hu] (1997).

Коротка інформація Дьозо Шомодьї, Народження ...
Remove ads

Біографія

Узагальнити
Перспектива

Батьки — Віктор Шомодьї і Роза Борзак. У 1956—60 навчався у вищій школі образотворчого мистецтва. У період з 1960 по 1964 рр. працював допоміжним працівником у друкарні «Кошут»[hu], пізніше вже як кваліфікований робітник. Обравши священство, між 1962—1968 навчався у будапештській Академії католицької теології. У 1967 році був рукоположений у священники. У 1968 році отримав степень доктора з церковної історії. З 1968 по 1975 рр. був практикуючим священником. У період з 1971 по 1975 рр. був помічником у каплиці на вулиці Томо.

У 1972 році Марко Дьордь показав Шомодьї мистецтво трафаретного друку. У 1970-х роках побував у Парижі, Риму, Румунії та найбільше вплинула на нього як на митця поїздка у Грецію у 1980-х. З 1973 року організовує графічні виставки і з того часу є членом Фонду мистецтв та Угорської асоціації образотворчого мистецтва. У 1975 році Шомодьї вийшов з церковного ордену і став вільним художником. З 1980 року малює свої перші твори. З 1985 року займається землеробством у Салфьольді. З 1997 року є членом Угорської Академії мистецтв, з 2004 року є членом правління. Член екологічного товариства басейну Калі.

Теми мистецтва Шомодьї витягнуті з природи, повсякденного життя, біблійних і військово-історичних подій. Це традиційний історико-фольклорний стиль, але тенденції стилю 20-го століття, включаючи конструктивістське мистецтво, також вплинули на нього, особливо на його пейзажі. Найбільшим його твором є живопис портретів 100 угорських військово-історичних особистостей (1986—1996), у вигляді залі Угорських героїв, представленої на виставках і книгах.[3] «Зал портретів угорських героїв від короля Аттіли до Малетера бажає вшанувати пам'ять героїв, які захищали свою батьківщину під час нашої бурхливої історії. Художник з особливою ретельністю намалював одяг зображуваних людей: уніформа, зброя, герби, нагороди — їх ретельна проработка потребувала серйозного попереднього дослідження».[4] Також Дьозо Шомодьї написав та проілюстрував серію книжок присвячених угорським воякам минулого — від стародавніх угрів, до війська Угорської народної республіки.

Remove ads

Виставки (вибірково)

Особисті

Групові

  • 2006 • Великі повертачі[5] культурний центр Надькереш Арані Янош, Надькереш
  • 2008 • Сонячні вуличні хлопці — 12 художників відгукнулися на 12 художніх фільмів Дьордя Сом'яша, галерея Форрас, Будапешт
Remove ads

Картини

Книги

  • Лицарі в обладунках (Páncélos lovagok; у співавторстві з Ференцом Бодором) (1983)
  • Армія війни за незалежність (A szabadságharc hadserege; у співавторстві з Золтаном Барчі) (1986)
  • Угорські гусари (Magyar huszárok) (1987)
  • За короля і батьківщину (Királyért és hazáért; у співавторстві з Золтаном Барчі) (1990)
  • Басейн Калі (Káli medence) (1992)
  • Внутрішня виставка (Belső tárlat) (1993)
  • Тихань (Tihany; у співавторстві) (1995)
  • Військо Трансильванського князівства (Az erdélyi fejedelemség hadserege; у співавторстві з Яношом Сабо) (1996)
  • Портретна зала угорських героїв (Magyar hősök arcképcsarnoka) (1996)
  • Угорсько-візантійські війни (Magyar-bizánci háborúk; у співавторстві з Яношом Сабо) (1998)
  • Велика гусарська книга (Nagy huszárkönyv; у співавторстві з Дьордєм Шагварі) (1999)
  • Забута війна (Elfelejtett háború) (2000)
  • Гонведські гусари 1920—1945 (Honvédhuszárok 1920—1945; у співавторстві з Дьордєм Шагварі та Петером Сабо) (2001)
  • Мала гусарська книга (Kis huszárkönyv) (2001)
  • Він жив золотим віком. Шалфольдські[en] розмови (Megélt aranykor. Salföldi beszélgetések) (2004)
  • Угорський королівський портрет (Magyar királyok arcképcsarnoka) (2006)
  • Святі будинку Арпадів (Az Árpád-ház szentjei) (2007)
  • Солдати війни за незалежність (A szabadságharc katonái) (2011)
  • Угорські знамена (Magyar hadizászlók) (2011)
  • Угорські солдати Марії Терезії (Mária Terézia magyar katonái) (2011)
  • Угорські війська 1768—1848 (Magyar katonaság 1768—1848) (2013)
  • Військо короля Матьяша 1458—1526 (Mátyás király hadserege 1458—1526) (2014)
  • Вояки угорського кордону 1526—1686 (Végvári vitézek 1526—1686) (2014)
  • Угорській королівській гонвед 1868—1814 (Magyar királyi honvédség 1868—1914) (2014)
  • Угорські полки Франца-Йозефа 1850—1914 (Ferenc József magyar ezredei 1850—1914) (2015)
  • Угорські вояки світових війн 1914—1918, 1939—1945 (A világháborúk magyar katonái 1914—1918, 1939—1945) (2015)
  • Зброя кінних лучників (Lovasíjász-fegyverzet; у двох томах) (2016)
  • Військо гонведу 1848—1849 (A Honvédsereg 1848—1849) (2016)
  • Військо династії Арпадов 896—1301 (Az Árpádok Hadserege 896—1301) (2017)
  • Угорська лицарська епоха 1301—1456 (Magyar Lovagkor 1301—1456) (2017)
  • Військо Ракоці 1703—1711 (A Rákóczi-szabadságharc hadserege 1703—1711) (2018)
  • Угорська народна армія 1945—1990 (Magyar honvédség 1945—1990) (2019)
Remove ads

Нагороди, відзнаки

  • Гран-прі Національного графічного бієнале[hu] , Мішкольц (1977)
  • Премія 15 березня (1983)
  • Нагорода[hu] Мігая Мункачі (1988)
  • Нагорода Pro Natura[hu] (1992)
  • Угорська художня премія (1992)
  • Премія Ласло Меднянського (1994)
  • Чудовий виконавець[hu] (1997)
  • Премія Prima Primissima[hu] (2003)
  • Премія Кошута (2012)
  • Нагорода угорської спадщини[hu] (2014)[6]
  • Художник нації[hu] (2014)

Примітки

Джерела та література

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads