Економіка Бразилії

Бразилія має найбільший серед латиноамериканських країн економічний потенціал, однак диференціація у прибутках дуже велика, як і різниця в розвитку східних і західних регіонів.

Економіка Бразилії
Валюта	1 реал (R$, BRL) = 100 сентаво
Фінансовий рік	Календарний рік
Організації	СОТ і SACN
Статистика
ВВП	2,517 трлн $ (2011[1])
Зростання ВВП	2,7 % (2011)[2]
ВВП на душу населення	12 916 $ (2011[1])
ВВП за секторами	сіль.госп. (5,5 %), промисловість (27,5 %), послуги (54 %) (2011[3])
Інфляція (ІСЦ)	6,6 % (2011 оцінка)
Населення поза межею бідності	26 % (2008)
Робоча сила	104,7 million (2011[3])
Робоча сила за секторами	сіль.госп. (20 %), промисловість (14 %), послуги (66 %) (2003 оц.[3])
Безробіття	6 % (2011 оц.[3])
Галузі виробництва	текстильна, взуттєва, хімічна, цементна, деревообробка, залізна руда, олово, сталь, авіаційна, автомобільна, інше машинобудівництво та обладнання
Зовнішня діяльність
Експорт	256 млрд $ (2011[3][4])
Партнери	Китай 17,3 %, США 10,1 %, Аргентина 8,9 %, Нідерланди 5,3 % (2011)
Імпорт	219,6 млрд $ (2011[3][4])
Партнери	США 15,1 %, Китай 14,5 %, Аргентина 7,5 %, Німеччина 6,7 %, Південна Корея 4,5 % (2011)
Зовнішній борг	397,5  млрд $ (грудень 2011[3])
Державні фінанси
Борг	54,2 % ВВП (2011[3][4])
Витрати	901 млрд $ (2011, оцінка)
Економічна допомога	30 млрд $ (2002[3])
[5]

Сан-Паулу

Статистика
ВВП (ПКС)	2,309 трлн $ (2011[1])
ВВП (ПКС) на душу населення	11 845 $ (2011[1])

Загальна характеристика

Бразилія — індустріально-аграрна країна, найбільша за економічним потенціалом у Латинській Америці. Розміщена в східній і центральній частині материка (найбільша за площею країна континенту, майже 50 % його площі). Межує на півночі з Гвіаною, Суринамом, Гаяною та Венесуелою, на заході з Колумбією і Перу, на південному заході з Болівією, Парагваєм, Аргентиною та Уругваєм, з північного сходу, сходу, південного сходу і півдня омивається водами Атлантичного океану. Протяжність кордонів перевищує 23 тис.км(сухопутні — 16,5 тис.км;океанічне узбережжя — 7,4 тис.км). У північній частині країну перетинає екватор, а у південній — Південний тропік. Основні галузі економіки: текстильна, взуттєва, хімічна, цементна, гірнича, авіаційна, металургійна, моторо- і машинобудівна. Осн. тр-т — автомобільний, водний (річковий та морський), меншою мірою — залізничний. Висока транспортна освоєність характерна тільки для прибережних районів півдня, південного сходу і північного сходу. Основну роль тут відіграє автомобільний транспорт.

Велике значення для освоєння Амазонії має побудована в останні десятиліття Трансамазонська автомобільна дорога. Морські порти: Ріо-де-Жанейро, Сунтус, Ріу-Гранді, Паранагуа, Порту-Алегрі, Тубараї, Сан-Себастьян. Широко розвинене повітряне сполучення між 150 містами країни. Тільки найбільших аеропортів нараховується 29.

За даними Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A., 2001: ВВП — $ 748 млрд Темп зростання ВВП — (-0,2) %. ВВП на душу населення — $ 4509. Прямі закордонні інвестиції — $ 22 млрд Імпорт — $ 88 млрд (г.ч. США — 23,7 %; Аргентина — 13,9 %; Німеччина — 9,1 %; Японія — 5,7 %; Італія — 4,3 %). Експорт — $ 59 млрд (г.ч. США — 19,3 %; Аргентина — 13,2 %; Німеччина — 5,9 %; Нідерланди — 5,4 %; Японія — 4,3 %).

З 1969 року Бразилія член субрегіонального торгово-економічного об'єднання «Ла-Платська група», з 1978 — учасниця торгово-економічного утворення «Амазонський пакт». У 1983 році країна набула членства в організації «Латиноамериканська асоціація інтеграції» — МЕРКОСУР.

У 1992 р в енергобалансі Бразилії на частку гідроенергії припадало бл. 1/3, нафти і природного газу — 1/3, на частку етилового спирту, що виробляється з відходів переробки цукрової тростини — 1/6, інше — на частку вугілля, деревини і біогазу. Споживання нафти і природного газу скорочується. Майже 90 % автопарку країни працює на етиловому спирті. У країні функціонує АЕС в Ангра-дус-Рейс (шт. Ріо-де-Жанейро). Розвиток атомної енергетики стримується з екологічних міркувань і через нестачу інвестицій. До 2005 р очікується і абсолютне зростання споживання нафти: з 85 до 101,5 млн т, яка займе, очевидно 1-е місце серед енергоносіїв. Суттєва частка припадатиме на вугілля. Єдина в країні атомна станція, АЕС «Ангра» в складі двох блоків забезпечує 6 % від загальнонаціонального вироблення електроенергії (Reuters).

Промисловість

У промисловості зайнято 14 % робочої сили, частка промисловості в ВВП становить 26,4 %.

Гірничовидобувна промисловість

У Бразилії видобуваються понад 40 видів корисних копалин. Найбільш значимими є залізна і марганцева руди. Видобувається більше 200 млн тонн залізної руди на рік, приблизно 80 % експортується. Бразилія займає одне з перших місць у світі з видобутку бокситів. Видобуток цинку, міді та нікелю здійснюється для внутрішнього ринку. Бразилія — постачальник стратегічної сировини: вольфрам, ніобій, цирконій, слюда та інші. Потреби у нафті^[6] Бразилія забезпечує тільки наполовину і змушена імпортувати її. Річна потреба в нафті становить 75 млн тонн. В 1970-х роках в Амазонії знайдені значні запаси золота, нині його видобуток становить приблизно 80 тонн на рік. Знайдено родовища вугілля, однак вугілля низької якості та його видобуток становить близько 5 млн тонн в рік.

Переробна промисловість

Обробна промисловість займає понад чверть у ВВП. Головними галузями є нафтопереробка і хімічна промисловість.

Автомобільна промисловість

Докладніше: Автомобільна промисловість у Бразилії

Щорічно Бразилія виробляє більше 1,5 млн автомобілів. Основними виробниками автомобілів в країні є фірми «Сканія», «Мерседес-Бенц» і «Фіат». Головним виробником автобусів є «Мерседес-Бенц».

Легка промисловість

Текстильна промисловість — головна галузь легкої промисловості Бразилії. По виробництву виробів з текстилю Бразилія займає 6—7 місце у світі. 80 % бавовни у Бразилії ввозиться з-за кордону. Це пояснюється низькою якістю бразильської бавовни. Розвинена взуттєва промисловість — у країні працюють понад чотири тисячі взуттєвих заводів.

Сільське господарство

У сільському господарстві Бразилії зайнято 20 % робочої сили. По експорту сільськогосподарської продукції Бразилія знаходиться на третьому місці у світі, її частка у світовому експорті цієї продукції становить 6,1 %. Частка сільськогосподарської продукції в експорті Бразилії досягає майже третини.

Технічні культури

Кава є однією з головних статей експорту Бразилії. У 2008 році зібрано 2,79 млн тонн кави, таким чином Бразилія знаходиться на першому місці у світі за цим показником. За його виробництва Бразилія стоїть на 1 місці у світі. Бразилія займає 1 місце у світі з виробництва цукрової тростини, з якого робиться етанол, який використовується в основному, як паливо для автомобілів. Сільське господарство Бразилії може задовольняти основні потреби населення в продуктах харчування, крім пшениці. За обсягом аграрного експорту країна поступається тільки США і Франції. Бразилія — важливий постачальник на світовий ринок кави (1-е місце), какао (5-е місце), цукрової тростини (2-е місце), бавовни, тютюну (3-є місце), апельсинів (1-е місце), бананів (2-е місце).

У структурі сільського господарства переважає рослинництво (2/3 вартості сільськогосподарської продукції). Спеціалізація сільського господарства визначається вирощуванням експортних культур — кави, какао, бавовнику, цукрової тростини і сої.

У структурі посівних площ домінують продовольчі культури — кукурудза, рис, пшениця, квасоля і маніок. Їх вирощують на невеликих ділянках на всій території країни. Головна зернова культура — кукурудза. Головний виробник зернових — штат Парана. Головна експортна культура Бразилії – кава, перше місце у світі — 25 % світового виробництва. За виробництвом какао Бразилія посідає друге місце у світі. Майже всі плантації какао зосереджені в штаті Байя. На тваринництво припадає третина вартості сільськогосподарської продукції. Провідні галузі — розведення ВРХ, свинарство і вівчарство. У країні переважає екстенсивно-пасовищне м'ясне скотарство. Бразилія має друге за кількістю голів ВРХ і коней стадо у світі. На півдні Бразилії розвивається вівчарство м'ясо-шерстяного напрямку. Головна продукція його експорту — шерсть.

Споживчі культури

Основними споживчими культурами Бразилії є пшениця, кукурудза і рис. У 2008 році зібрано:

• Кукурудза — 59 млн тонн (збирається два врожаї)
• Рис — 12 млн тонн
• Пшениця — 5 млн тонн

Тваринництво

Тваринництво відіграє важливу роль у сільському господарстві Бразилії і найбільше поширене на Центро-Заході країни. У 2002 році в країні налічувалося 176 млн голів великої рогатої худоби, 30 млн свиней, 1050 млн голів домашньої птиці і 15 млн овець.

Транспорт

Транспорт в Бразилії розвинений вкрай нерівномірно, залізниці в основному розташовані на сході країни.

Автошляхи

• Всього — 1 751 868 км, у тому числі
  • З твердим покриттям — 96 353 км
  • Без твердого покриття — 1 655 515 км

Аеропорти

• Всього — 4276
  • З твердим покриттям — 714
  • Без твердого покриття — 3562

Залізниці

• Всього — 29 252 км, до тому числі
  • З широкою колією — 487 км
  • Стандарт — 194 км
  • З вузькою колією — 23 785
  • Решта — 396 км

Водний транспорт

• Всього — 137 суден водотоннажністю 2 038 923 ГРТ / 3 057 820 дедвейт
  • Суховантажі — 21
  • Нафтові танкери — 47
  • Хімічні танкери — 8
  • Газові танкери — 12
  • Пасажирські — 12
  • Контейнерні — 8
  • Навалювальні судна — 21
  • Ролкери — 8

Торгівля

Експорт: 199,7 млрд доларів

• Статті експорту: транспортне обладнання, залізна руда, соя, взуття, кава, автомобілі
• Партнери по експорту: Китай — 12,49 %, США — 10,5 %, Аргентина — 8,4 %, Нідерланди — 5,39 %, Німеччина — 4,05 %

Імпорт: 187,7 млрд доларів

• Статті імпорту: машини, електричне та транспортне обладнання, хімічна продукція, нафта, автомобільні запасні частини, електроніка
• Партнери по імпорту: США — 16,12 %, Китай — 12,61 %, Аргентина — 8,77 %, Німеччина — 7,65 %, Японія — 4,3 %

Економічні райони Бразилії

Виділяють п'ять великих економічних районів Бразилії.

• Північ, що включає великий басейн Амазонки, займає 45 % площі країни, де на початку 1990-х років проживало 7 % від загального населення країни. Незважаючи на наявність декількох промислових центрів, переважає сільське господарство, особливо обробіток цукрової тростини, бавовник і какао, а також тваринництво.
• Північний схід (18 % площі і 29 % населення країни) — густонаселений сільськогосподарський район, що спеціалізується на вирощуванні цукрової тростини.
• Південний схід (11 % площі і 43 % населення) — найрозвиненіший район, що виробляє понад 80 % промислової продукції Бразилії; сільське господарство цього району постачає більшу частину кави, соєвих бобів, цукру і продукції тваринництва.
• Південь (7 % площі і 15 % населення) — важливий сільськогосподарський район, виробляють рис, пшеницю, соєві боби, вино і м'ясо. Тут також знаходяться промислові центри, що швидко розвиваються.
• У районі Центр-Захід (19 % площі і 7 % населення) провідна галузь — сільське господарство з переважанням тваринництва; в окремих місцевостях обробляють соєві боби, рис і інші культури.

Див. також

• Корисні копалини Бразилії
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Бразилії
• Гірнича промисловість Бразилії
• Геологія Бразилії

Джерела

• Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
• Baer, Werner. The Brazilian Economy: Growth and Development. 5th. Westport, CT: Praeger Publishers, 2001
• Географія: Довідник / Й. Р. Гілецький, Р. Р. Сливка, М. М. Богович. — Х.:Веста: Вид-во «Ранок»,2009. — 480 с.:іл.