Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Ектор Б'янчотті

З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Ектор Б'янчотті
Remove ads

Ектор Б'янчотті (ісп. Héctor Bianciotti; 18 березня 1930, Луці 11 червня 2012, Париж)[8] — аргентинський і французький письменник італійського походження.[9]

Коротка інформація Ектор Б'янчотті, фр. Hector Bianciotti ...
Remove ads

Біографія

Син емігрантів з П'ємонту. Навчався у францисканської семінарії в провінції Буенос-Айрес. Дебютував книгою віршів в 1955. У тому ж році покинув країну, жив в Італії, Іспанії, з 1961 — у Франції.

У 1950-ті — 1960-ті роки кілька разів знявся в кіно, в тому числі — у фільмі Леопольдо Торре Нільссона «Дні ненависті» (1954, за новелою Борхеса Емма Цунц).

Працював у видавництві «Галлімар». Як літературний критик регулярно друкувався в La Quinzaine littéraire, пізніше — в «Нувель Обсерватер», з 1986 — в «Ле-Монд». Опублікував іспанською мовою кілька романів, п'єсу. У 1981 отримав французьке громадянство, повністю перейшов на французьку мову.

18 січня 1996 року Б'янчотті був обраний до Французької академії (крісло 2), змінивши Андре Фросара.

Помер 12 червня 2012 року.[10]

Remove ads

Твори

  • Les Déserts dorés (1967)
  • Celle qui voyage la nuit (1969)
  • Les Autres, un soir d'été (1970)
  • Ce moment qui s'achève (1972)
  • La Traité des saisons (1977)
  • L'Amour n'est pas aimé (1982)
  • Sans la miséricorde du Christ (1985)
  • Seules les larmes seront comptées (1988)
  • Ce que la nuit raconte au jour (1992)
  • Le Pas si lent de l'amour (1995)
  • Comme la trace de l'oiseau dans l'air (1999)
  • Une passion en toutes lettres (2001)
  • La nostalgie de la maison de Dieu (2003)
Remove ads

Примітки

Посилання

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads