Еміль Нольде

Емі́ль Но́льде (нім. Emil Nolde, справжнє ім'я Ганс Еміль Гансен; 7 серпня 1867 — 13 квітня 1956) — німецько-данський живописець і гравер. Один із перших експресіоністів, учасник артгурту «Die Brücke». Вважається одним із видатних художників XX століття, які малювали олією та аквареллю. Відомий своєю енергійною манерою і виразним вибором кольорів. У його роботах часто з'являються золотисто-жовті й темно-червоні кольори, які дають світлові й похмурі тони. Його акварелі включають у себе живі, задумливі пейзажі і яскраві квіти. Нольде здобув славу завдяки своїм виразним кольоровим рішенням.

Еміль Нольде
нім. Emil Nolde
При народженні	Ганс Еміль Хансен
Народження	7 серпня 1867(1867-08-07) Нольде, Пруссія
Смерть	13 квітня 1956(1956-04-13) (88 років)
	Зеєбюль
Поховання	Nolde Museum Seebülld[1]
Країна	Німеччина
Жанр	живопис
Навчання	Академія Жуліана[2] і Державна академія мистецтв Карлсруе (1890)
Вчитель	Friedrich Fehrd[3] і Adolf Hölzeld[3]
Діяльність	художник, літограф, художник-гравер, фотограф, графік, ксилограф, скульптор, архітектурний кресляр, рисувальник
Напрямок	експресіонізм
Працівник	St. Gallen textile museumd[1]
Член	Міст і Берлінський сецесіон (17 грудня 1910)[4][1]
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1][5]
У шлюбі з	Ada Vilstrupd
Роботи в колекції	Штедель, Естонський художній музей, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Музей Тіссен-Борнемісса, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Національна галерея Вікторії, Тейт, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[6], Музей мистецтва Метрополітен, Міський музей (Амстердам)[7][8], Національні галереї Шотландіїd, Музей сучасного мистецтва (Стокгольм), Sprengel Museumd, Бруклінський музей, Музей Соломона Ґуґґенгайма, Державний музей мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Міннеаполіський інститут мистецтва, Баварські державні колекції картин, Художній музей Вірджинії, Nolde Museum Seebülld, Художня галерея Єльського університету, Державні художні зібрання Дрездена, Клівлендський музей мистецтв, Детройтський інститут мистецтв, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Художній музей Джорджіїd, Національна галерея Ірландії, Художній музей Сент-Луїса, Vanderbilt Museum of Artd, Державна картинна галерея (Карлсруе), Королівські музеї витончених мистецтв[9], Національний музей сучасного мистецтва[10], Гарвардський художній музей, Princeton University Art Museumd, Busch–Reisinger Museumd, Музей Фолькванг, Стара національна галерея, Гамбурзька картинна галерея, Нова національна галерея, Buchheim Museum of Imaginationd, Музей мистецтва та історії культури, Lehmbruck Museumd, New York Public Library Print Collectiond[11], Альбертіна, Художній музей Базеля, Берлінська галереяd, Дрезденська картинна галерея, Altonaer Museumd, Hessian State Museum Darmstadtd, Angermuseumd, Saarland Museumd, Kulturhistorisches Museum Magdeburgd, Kaiser Wilhelm Museumd, Kunstmuseum Mülheim an der Ruhrd, Kunstsammlungen Chemnitz – Museum am Theaterplatzd, Niedersächsisches Landesmuseum für Kunst und Kulturgeschichted, Dresden City Museumd, Museum Ulmd, Moritzburg Art Museumd, Національний музей, галерея Бельведер, Kunsthalle Kield, Kunsthalle Mannheimd, Музей образотворчих мистецтв, Museum Ludwigd, Brücke-Museumd, Museum Behnhaus Drägerhausd, Kunstsammlung Jenad, Kunsthaus Zürichd, Museumsberg Flensburgd, Eskenazi Museum of Artd і Державна галерея мистецтв (Штутгарт)
Нагороди	Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Автограф
Сайт	nolde-stiftung.de
Еміль Нольде у Вікісховищі

Див. також: Нольде

Життєпис

«Квітковий сад» (1908)

Ганс Еміль Хансен народився неподалік від села Нольде (з 1920 року частина муніципалітету Буркал у Південній Ютландії, Данія), у прусському князівстві Шлезвіг.

Виріс на фермі. Його батьки, побожні протестанти, походили з фризьких і данських селян. Еміль зрозумів, що він непридатний для фермерського життя й не схожий на своїх трьох братів. Між 1884 і 1891 роками навчався на різьбяра та ілюстратора у Фленсбурзі і працював на меблевих фабриках. Подорожував у Мюнхені, Карлсруе й Берліні.

Основні твори

«Танець навколо Золотого теля», 1910

До найважливіших творів, написаних олією, відносять:

• «Читання молодої жінки» (1906),
• «Квітковий сад» (1908),
• «Танець навколо Золотого теля», 1910
• «Молода пара» (1913),
• «Квіти і хмари» (1933).^[12]

Праця «Пророк» (1912), що зберігається в Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку, вважається найважливішою гравюрою і водночас іконою мистецтва ХХ століття.

До творчості Еміля Нольде знову звернули увагу після того, як картину під назвою «Квітковий сад (Чорнобривці)» (1917—1919)^[13], яка виставлена в Музеї сучасного мистецтва (Стокгольм, Швеція) й оцінена в 4 млн. $, виявив Отто Натан Дойч, німецько-єврейський утікач, чиї спадкоємці, зокрема й ті, що пережили Голокост, попросили повернути її. 2007 року шведський уряд своїм рішенням зобов'язав музей розрахуватися зі спадкоємцями. Картину продали шведському музеї на аукціоні у Швейцарії 1967 року.^[14]

На початку XXI сторіччя картини Нольде оцінюються в кілька мільйонів доларів на аукціонах, що проводяться провідними міжнародними аукціонними будинками. 8 лютого 2012 картину «Квітковий сад» (1908) продали на аукціоні Сотбі в Лондоні за $ 3 272 673.

Галерея

• 
  «Поховання Ісуса Христа», 1915