Енріке Вольфф

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вольфф.

Енріке Вольфф (ісп. Enrique Wolff; нар. 21 лютого 1949, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції захисника.

Енріке Вольфф
Енріке Вольфф
Енріке Вольфф у 1972 році
Особисті дані
Народження	21 лютого 1949(1949-02-21) (76 років)
	Victoria, Buenos Airesd, Сан-Фернандо (округ), Буенос-Айрес, Аргентина[1]
Зріст	175 см
Вага	70 кг
Громадянство	Аргентина
Позиція	захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1967–1972 «Расінг» (Авельянеда) 165 (31) 1973–1974 «Рівер Плейт» 37 (6) 1974–1977 «Лас-Пальмас» 93 (7) 1977–1979 «Реал Мадрид» 68 (4) 1979 «Архентінос Хуніорс» 8 (0) 1981 «Тігре» 7 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1967 Аргентина U-20  ? (?) 1972–1974 Аргентина 27 (1)
Звання, нагороди
Нагороди	Outstanding Citizen of Buenos Airesd (листопад 2023)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Расінг» (Авельянеда), а також національну збірну Аргентини.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1967 року виступами за команду «Расінг» (Авельянеда), в якій провів шість сезонів, взявши участь у 165 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Расинга», був основним гравцем захисту команди.

Енріке Вольфф під час виступів за «Рівер Плейт».

Згодом у 1973—1974 роках грав за «Рівер Плейт», після чого перебрався до Іспанії, ставши гравцем «Лас-Пальмаса». З цією командою у сезоні 1976/77 аргентинець посів 4-те місце у Ла Лізі, що стало найкращим результатом в історії клубу, після чого гравця підписав «Реал Мадрид». З «Реалом» він двічі вигравав чемпіонат Іспанії у 1978 та 1979 роках. Останній раз у кольорах «королівського клубу» він зіграв 3 червня 1979 року в матчі проти «Расінга» (Сантандер) (5:1). Загалом за два клуби він провів у іспанській Ла Лізі 161 гру, забивши 11 голів. Він також брав участь у 4 матчах у Кубку європейських чемпіонів з мадридським клубом, забивши гол у ворота люксембурзької команди «Прогрес» (Нідеркорн) у вересні 1978 року^[2]

Вольфф повернувся в Аргентину в 1979 році в клуб «Архентінос Хуніорс», за який зіграв лише 8 матчів, після чого завершив ігрову кар'єру. Втім 2 роки по тому Вольфф повернувся в футбол, виступаючи за «Тігре» у аргентинському Другому дивізіоні в сезоні 1981 року.

Виступи за збірні

1967 року у складі молодіжної збірної Аргентини став переможцем молодіжного чемпіонату Південної Америки в Парагваї.

1972 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН. З шести матчів Аргентини на турнірі Вольфф з'являвся в п'яти, пропустивши лише другу гру другого групового етапу проти збірної Бразилії. У всіх інших іграх він з'являвся в стартовому складі, відігравши всі 90 хвилин в матчах проти збірних Польщі, Гаїті і НДР. У зустрічах з Італією і Нідерландами його заміняв захисник Рубен Гларія відповідно на 60-й хвилині і в перерві між таймами. В останній грі Аргентини на чемпіонаті проти НДР Вольфф був капітаном команди^[3].

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 3 роки, провів у її формі 27 матчів, забивши 1 гол.

Подальше життя

У 1992 році Вольфф почав вести футбольне шоу Simplemente Fútbol на аргентинському телебаченні^[4].

15 червня 2012 року він ніс олімпійський факел в місті Ньюкасл-апон-Тайн^[5].

Титули і досягнення

• Чемпіон Іспанії (2):

«Реал Мадрид»: 1977/78, 1978/79

• Чемпіон Південної Америки (U-19): 1967