Епіорніс

Епіорніс^[2] (Aepyornis) — рід вимерлих птахів родини епіорнісові (Aepyornithidae) ряду епіорнісоподібні (Aepyornithiformes). Всі види роду були ендеміками Мадагаскару та вимерли в історичний час (до 17 століття). Епіорніс є найбільшим птахом, що відомий палеонтологам; досягав 3 м заввишки та вагою 400 кг. Відомі й залишки яєць, вони сягали 34 см завдовжки та мали об'єм у 170 разів більший ніж у курячого яйця.

Епіорніс Період існування: четвертинний PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼
Скелет та яйце Aepyornis maximus
Охоронний статус
Вимерлий  (X ст.)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	†Епіорнісові (Aepyornithiformes)
Рід:	†Епіорніс (Aepyornis) E. Geoffroy Saint-Hilaire, 1851[1]
Типовий вид
Aepyornis maximus I. Geoffroy Saint-Hilaire 1851
Види
A. hildebrandti Burckhardt, 1893[1] A. maximus E. Geoffroy Saint-Hilaire, 1851[1]
Карта Мадагаскару з точками де зразки A. hildebrandti (b) та A. maximus (c) були знайдені
Синоніми
Vorombe? Hansford & Turvey, 2018
Вікісховище: Aepyornis

Опис

Порівняння розмірів представників Aepyornithiformes з людьми, включаючи Aepyornis maximus (жовтий) і A. hildebrandti (фіолетовий)

Види Aepyornis належать до найбільших птахів світу. Вага A. hildebrandti оцінюється у 235 кілограмів^[3]. A. maximus оцінюється у 275—1000 кілограмів, досягаючи 3 метрів заввишки, що робить їх одними з найбільших, якщо не найбільшими птахами, що коли-небудь жили на Землі^[4][3].

Голова мала прямий, товстий конічний дзьоб, пропорційно більший в A. hildebrandti, ніж в A. maximus, хоча голови обох птахів були невеликими порівняно з розміром тіла. Шия була пропорційно довгою, з 17 шийними хребцями. Крила були рудиментарними. Кістки таза (хребці, клубова і лобкова кістки) були сильно зрощені між собою, настільки, що їх контури важко розрізнити. Задні кінцівки були пропорційно довгими, кістки міцними, особливо стегнова кістка, яка була дуже короткою і товстою. Тибіотарсус мав виразний поздовжній виріст за який кріпились м'язи. Доказів наявності четвертого пальця або шпори не виявлено. Кістки кінцевих фаланг стопи були широкими й не загнутими^[5]. Припускається, що самки A. maximus були більшими за самців, як це спостерігається в інших нелітаючих птахів^[3].

Класифікація

Систематика роду викликає дискусії серед дослідників. Деякі біологи виділяють лише 1 вид — Aepyornis maximus. Проте більшість дослідників виділяють чотири види:

• Aepyornis gracilis Monnier, 1913
• Aepyornis hildebrandti Burckhardt, 1893
• Aepyornis maximus Hilaire, 1851
• Aepyornis medius Milne-Edwards & Grandidier, 1866

Інші описані види зараз розглядаються як синоніми:

• Aepyornis mulleri Milne-Edwards & Grandidier, 1894
• Aepyornis modestus Milne-Edwards & Grandidier, 1869
• Aepyornis ingens Milne-Edwards & Grandidier, 1894
• Aepyornis titan Andrews, 1894
• Aepyornis grandidieri Rowley, 1867
• Aepyornis cursor Milne-Edwards & Grandidier, 1894
• Aepyornis lentus Milne-Edwards & Grandidier, 1894

Див. також

• Острівний гігантизм
• «Острів епіорніса»
• Список викопних птахів
• Mullerornis