Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Ерманно Ольмі
Італійський кінорежисер З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Ерма́нно О́льмі (італ. Ermanno Olmi; 24 липня 1931, Бергамо, Італія — 5 травня 2018, Азіаго) — італійський кінорежисер, сценарист та продюсер. Лауреат численних фестивальних та професійних кінонагород 
.
| Ерманно Ольмі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| італ. Ermanno Olmi | |||||
 | |||||
| Дата народження | 24 липня 1931 (94 роки) | ||||
| Місце народження | Бергамо, Італія | ||||
| Дата смерті | 7 травня 2018[1][2] (86 років) або 5 травня 2018[3] (86 років) | ||||
| Місце смерті | Азіаго, Провінція Віченца, Венето, Італія[2] | ||||
| Громадянство | Італія | ||||
| Професія | кінорежисер, сценарист | ||||
| Роки активності | 1953—2018 | ||||
| Член у | Istituto Veneto di Scienze, Lettere ed Artid | ||||
| Діти | Фабіо Ольміd | ||||
| IMDb | ID 0647438 | ||||
| Нагороди та премії | |||||
| |||||
| |||||
| Давид ді Донателло (1962, 1989, 2002) | |||||
| Ерманно Ольмі у Вікісховищі | |||||
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Ерманно Ольмі народився 24 липня 1931 році в Бергамо, Італія. Після нетривалої роботи в театрі з 1952 року, влаштувавшись у міланський енергетичний концерн «Едісон-Вольта», на його замовлення зняв близько 40-а короткометражних науково-популярних фільмів, на яких вдосконалював режисерську майстерність.
Повнометражний дебют Ерманно Ольмі в ігровому кіно — фільм «Час зупинився» (1959), — був присвячений робітникам лінії електропередач. Після фільму «Заручені» (1963) режисер створює документально-художній життєпис за біографією папи Іоанна XXIII — «І прийшла людина…» (1965).
Паралельно з роботою в кінематографі Ерманно Ольмі у 1960-х-початку 1970-х років починає активно працювати на телебаченні, знявши більше двох десятків короткометражних і повнометражних, переважно ігрових фільмів, зокрема, «Оповідання про юних закоханих» (1967), «Одного разу» (1968), «Лахмітники» (1969), «Влітку» (1971), «Обставина» (1974), два останніх з яких вийшли у прокат. Фільм-сага Ольмі про бергамських селян на рубежі XIX—XX століть «Дерево для черевиків» отримав міжнародне визнання та Золоту пальмову гілку 31-го Каннського кінофестивалю.
З початку 1980-х років Ерманно Ольмі створює кіноверсії книг святого Писання — про паломництво волхвів до Спасителя, що народився, у фільмах «Йшли вони, йшли» (1983) «Книга буття: Створення світу» (1994), обидва фільми в теле- і кіноваріантах. Після фільму «Довгого життя, синьйоро» (987, премія на МКФ у Венеції) режисер екранізує однойменне оповідання Й. Рота «Легенда про святого пияка» (1988, головна премія на Венеційському кінофестиваля), знову підтверджуючи свою світову славу.
У 1982 році Ерманно Ольмі заснував (разом з П. Валимарана) кінолабораторію Ipotesi Cinema, де викладав свій кінематографічний метод.
Свій останній повнометражний фільм, «Повернуться зелені луги», Ерманно Ольмі зняв у 2014 році.
Ерманно Ольмі помер після тривалої хвороби 5 травня 2018 році в лікарні міста Азіаго, куди був доставлений через чергового загострення.[4][5]
Remove ads
Фільмографія (вибіркова)
Узагальнити
Перспектива
Загалом фільмографія режисерських робіт Ерманно Ольмі налічує понад 80 фільмів[6].
Remove ads
Визнання
▼ Нагороди та номінації Ерманно Ольмі ▼ [7]
Remove ads
Джерела
- М.М. Черненко (составитель). Ольми Эрманно // Режиссерская энциклопедия. Кино Европы / Г.Н. Компаниченко. — М. : Научно-исследовательский институт киноискусства, 2002. — С. 127—128. — ISBN 5-85646-077-4.
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads