Еріх-Генріх Клосснер

Еріх-Генріх Клосснер (нім. Erich-Heinrich Clößner; нар. 17 вересня 1888, Гіссен, Гессен — пом. 28 березня 1976, Констанц, Баден-Вюртемберг) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал від інфантерії (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1940). Учасник Першої та Другої світових війн.

Еріх-Генріх Клосснер
Erich-Heinrich Clößner
Народження	17 вересня 1888(1888-09-17) Гіссен, Гессен
Смерть	28 березня 1976(1976-03-28) (87 років) Констанц, Баден-Вюртемберг
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	піхота
Роки служби	1907–1945
Звання	генерал від інфантерії
Командування	25-та піхотна дивізія 25-та моторизована дивізія LIII армійський корпус 2-га танкова армія IX армійський корпус
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна: Західний фронт Французька кампанія Східний фронт Операція «Барбаросса» Прикордонні битви (1941) Битва під Дубном Львівсько-Чернівецька операція Уманський котел Битва за Київ Операція «Тайфун» Брянська операція (1941) Тульська оборонна операція Тульська наступальна операція Ржевська битва Битва на Курській дузі
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За відвагу» (Гессен) Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Галліполійська зірка Ганзейський хрест (Гамбург) За поранення (нагрудний знак) Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) Почесний командор ордена дому Гогенцоллернів Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»

Біографія

Військова кар'єра

• 14 березня 1907 — лейтенант
• 18 грудня 1914 — оберлейтенант
• 5 жовтня 1916 — гауптман
• 1 грудня 1929 — майор
• 1 квітня 1932 — оберстлейтенант
• 1 червня 1934 — оберст
• 1 жовтня 1937 — генерал-майор
• 1 жовтня 1939 — генерал-лейтенант
• 16 березня 1942 — генерал від інфантерії

Еріх-Генріх Клосснер народився 17 вересня 1888 року у містечку Гіссен у Великому герцогстві Гессен Німецької імперії. 14 березня 1907 року поступив на військову службу лейтенантом до 160-го Рейнського піхотного полку^[de] у Бонні. З 1 жовтня 1911 року ад'ютант батальйону.

З початком Першої світової війни у складі полку брав участь у боях на Західному фронті. 10 вересня 1914 року дістав поранення, тривалий час лікувався і тільки 25 квітня 1915 року повернувся на фронт до запасного батальйону свого полку. В подальшому служив на штабних та командних посадах на Західному фронті.

У міжвоєнний час Е.-Г. Клосснер служив у II військовому окрузі, потім у штабі 2-ї дивізії рейхсверу, згодом став командиром роти 5-го прусського піхотного полку. Звідсіля переведений до штабу 1-го командування групи, далі посідав різні посади у Веймарській республіці. З приходом до влади нацистів залишився у лавах збройних сил. У 1938 році після аншлюсу Австрії став головним генеральним інспектором Інсбрука.

15 жовтня 1939 року Е.-Г. Клосснер отримав посаду командира 25-ї піхотної дивізії, на чолі якої бився у Франції. З 15 листопада 1940 року дивізію переформували на 25-у моторизовану дивізію, якою він керував у ході німецького вторгнення до Радянського Союзу. Бився на південному напрямку наступу вермахту під Дубном, на Західній Україні, під Уманню, за Київ.

15 січня 1942 року призначений командиром LIII армійського корпусу. З квітня 1943 року керував 2-ю танковою армією, але у серпні через поразки в битві на Курській дузі відсторонений від посади та переведений до резерву фюрера. 15 жовтня 1943 року знову став командиром корпусу — цього разу IX армійського корпусу 3-ї танкової армії генерал-полковника Г.-Г. Райнхардта, що діяв на вітебському напрямку, але вже в грудні переведений до резерву. Надалі до кінця війни не займав високих посад, служив у штабі групи армій «F», Верховному головнокомандуванні сухопутних військ, Імперському міністерстві народної освіти та пропаганди.

Взятий у полон після завершення воєнних дій у Європі, але вже в 1947 році звільнений.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го класу (9 вересня 1914)
• Медаль «За відвагу» (Гессен) (5 квітня 1915)
• Залізний хрест 1-го класу (16 вересня 1915)
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами (29 квітня 1917)
• Військова медаль (Османська імперія) (5 вересня 1917)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (14 квітня 1918)
• Ганзейський Хрест (Гамбург) (17 квітня 1918)
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному (30 травня 1918)
• Хрест «За військові заслуги» (Ліппе) (17 вересня 1918)
• Почесний військовий хрест за героїчний вчинок (5 листопада 1918)
• Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний командорський хрест (30 серпня 1934)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (19 лютого 1935)
• Хрест Заслуг Білої гвардії (Фінляндія) (24 вересня 1936)
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (20 травня 1940)
  • 1-го класу (6 червня 1940)
• Лицарський хрест Залізного хреста (29 вересня 1940)
• Німецький хрест в золоті (15 липня 1942)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (20 липня 1942)

Див. також

• Максиміліан Фреттер-Піко
• Гюнтер Блюментрітт
• Отто Велер
• Фрідріх Госсбах
• Вальтер Шрот
• Едвін фон Роткірх унд Трах

Література

• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
• Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
• Dermot Bradley: Die Generale des Heeres 1921—1945, Band 2: v. Blanckensee-v. Czettritz und Neuhauß, Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 443—445.
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1925, S. 147

Посилання

• Clößner, Erich-Heinrich. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019. (нім.)
• General der Infanterie Erich-Heinrich Clößner. на oocities.org. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 11 лютого 2019. (англ.)
• Clößner, Erich [Архівовано 12 лютого 2019 у Wayback Machine.] — нагороди генерала від інфантерії Клосснера(англ.)
• Erich Clößner [Архівовано 13 лютого 2019 у Wayback Machine.]