Еріх Елісказес

Елісказес Еріх Готліб (нім. Erich Eliskases; 15 грудня 1913, Інсбрук — 2 лютого 1997, Кордова, Аргентина) — аргентинський шахіст, міжнародний гросмейстер з 1952 р.^[2][3]

Еріх Елісказес
Оригінал імені	нім. Erich Gottlieb Eliskases
Народження	15 лютого 1913(1913-02-15)[1]  Інсбрук, Тірольське графство, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1]
Смерть	2 лютого 1997(1997-02-02)[1] (83 роки)  Кордова, Аргентина
Рейтинг ФІДЕ	Немає даних
Нагороди та відзнаки

Спортивні результати

В чемпіонаті Австрії 1929 посів 1-2-ге місце.

У складі національної команди Австрії учасник Всесвітніх олімпіад 1930, 1933, 1935, 1937.

На олімпіаді 1935 мав найкращий показник за 3-ю шахівницею: 15 очок з 19.

Чоловічі шахові олімпіади^[4]

ЗАГАЛЬНА СТАТИСТИКА

К-сть олімпіад	Олімпіади, роки	Заг. к-сть очок	К-сть ігор	Виграш	Нічия	Поразка	%
8	1930,1933,1935, 1939, 1952, 1958, 1960, 1964	79,5	123	48	63	12	64,6

Матч з Р. Шпільманом

Виграв 3 матчі у Р. Шпільмана: (+ виграш: — програш: = нічия)

1932 р. — (+ 3 — 2, = 5),

1936 р. — (+ 2 — 1, = 7),

1937 р. — (+ 2 — 0, = 8).

Всього зіграв 30 партій: з них виграшів +7, поразки — 3, нічиї = 20

Чемпіон Німеччини 1938, 1939 рр.

У складі команди Німеччини учасник 8-ї Всесвітньої олімпіади 1939 р.

1939 р. — виграв матч у Ю. Боголюбова (+6, -3, =11)

Найкращі результати в чемпіонатах Аргентини

• 3 1939 р. проживав в Аргентині.
• 1953 — 3 місце;
• 1955 — 3 місце;
• 1957 — 2 місце.
• У складі команди Аргентини учасник олімпіад 1952, 1958, 1960 рр. та матчу СРСР — Аргентина 1954 р.
• В зональному турнірі в Мар-дель-Плата 1951 посів 1-2-ге місце разом з Хуліо Болбочаном, а на міжнародному турнірі в Стокгольмі 1952 р. зайняв 10 місце.^[2][3]

Найкращі результати в інших міжнародних змаганнях

• Ебензе 1930 — 2 місце, 1933 — 2-3 місце;
• Відень 1932 — 3-4 місце;
• Острава 1933 — 2-4 місце;
• Гастингс 1933—1934 — 4 місце, 1936-1937 — 3 місце
• Будапешт 1934 — 1 місце;
• Лінц 1934 — 1 — 2 місце, Відень 1935 — 1-2 місце;
• Бад-Наугайм 1935 — 2-3 місце;
• Цюрих 1936 — 1 місце, Свинемюнде (Свиноуйсьце) 1936 — 1 місце;
• Бірмінгем 1937 — 1-2 місце
• Крефельд, Ельстер, Мілан 1938 — 1-2 місце;
• Нордвейк-ан-Зе 1938 — 1 місце, Бад-Гарцбург 1939 — 1 місце;
• Мар-дель-Плата 1941 — 3 місце; 1947, 1949 — 2-3 місце; 1948 — 1 місце, 1956 — 3-4 місце, 1958 — 3-5 місце;
• Сан-Паулу 1941 — 1-2 місце, 1947 — 1 місце, 1948 — 2-3 місце;
• Буенос-Айрес 1947 — 3 місце;
• Пунта-дель-Есте, що в Уругваї, 1951 — 1 місце;
• Гавана 1952 — 4-5 місце;
• Ріо-де-Жанейро 1952 — 2-3 місце;
• Порту-Алегрі 1957 — 1 місце;
• Монтевідео 1956 — 2 місце;
• Бевервейк 1959 — 2 місце;
• Кордова 1959 — 1-2 місце;
• Чоко 1976 — 3-5 місце;
• Ровіго 1976 — 3 місце.^[2][3]