Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Естрович Віктор Абрамович
український архітектор (1881-1941) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Естро́вич Ві́ктор Абра́мович (1881, м. Россієни — 1941, м. Харків) — видатний український архітектор, що працював у Харкові з 1912 року.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Естрович Віктор Абрамович народився в єврейській родині в м. Россієни (нині Расейняй) Ковенської губернії, у 1881 році. (нині Литва).
В місті Ростов-на-Дону закінчив реальне училище, тобто училище, що готувало середній технічний персонал.
Навчався в Петербурзькому Інституті цивільних інженерів і закінчив його у 1907 році, отримав звання інженера-архітектора.
Розпочав власну працю архітектора в місті Олександрівськ (нині Запоріжжя в Україні), де вибудував багатоповерховий житловий будинок, два перші поверхи котрого відвели під банк.
Працював у Харкові з 1912 року. Починав працювати в стилі неоренесанс, вживав модернізовані форми історичних стилів, практикував різні напрями модерну.
Все життя архітектора надалі було пов'язане з містом Харковом. Первісно мешкав на вулиці Римарській, буд. 6 (до 1927 року). З 1928 року мешкав у будинку «Червоний банківець» (вулиця Алчевських, 6, Харків), який був збудований за його проєктом.
У Харкові був членом Українського художньо-архітектурного відділу Харківського літературно-художнього гуртка (1912 року заснування), що об'єднував кращих творчих представників і митців міста.

У 1927 році було закінчене масштабне будівництво Другої міської лікарні з садом і парадним двором-курдонером (з використанням стилю неокласики), що нагадувало столичні, міські, палацові споруди 19 ст. (зараз Міська клінічна лікарня № 27).
Після початку німецько-радянської війни не зміг евакуюватися з Харкова через хворобу ніг. Був розстріляний фашистами разом із дружиною у Дробицькому Яру у грудні 1941 року[1].
Remove ads
Творчість
Узагальнити
Перспектива
За часів Російської Імперії проєктував, переважно, будинки житлового призначення. У 20 — 30-ті роки його об'єктами були медичні заклади. Є автором проєктів поліклінік у Донецьку, Миколаєві, Дніпрі. Багато будинків, споруджених за його проєктами в Харкові, мають статус пам'яток архітектури Харкова.
- 1913 р. — особняк Гольберга по вул. Гольдбергівській, 104. Охоронний № 344. Нині адміністративна будівля.
- 1913 р. — прибутковий будинок по вул. Григорія Сковороди, 65/Німецькому в'їзду, 1. Охоронний № 195.
- 1914 р. — колишній прибутковий будинок братів Кац по вул. Полтавський Шлях, 22. Охоронний № 371.
- 1914 р. — колишній прибутковий будинок Фельдмана і приватна клініка по вул. Полтавський Шлях, 47/49. Охоронний № 283.
- 1914 р. — прибутковий будинок Мошкевича по вул. Сумській, 82. Охоронний № 95.
- 1925—1927 рр. — Друга міська лікарня по просп. Героїв Харкова, 197. Охоронний № 58. Співавтор Лінецький О. В.
- 1928 р. — житловий будинок «Червоний банківець» по вул. Алчевських, 6. Охоронний № 12.
- 1928—1930 рр. — рентгенакадемія по вул. Григорія Сковороди, 82. Охоронний № 16. Співавтор Молокін О. Г.
- 1932 р. — НДІ ендокринології по вул. Алчевських, 10.
- 1935 р. — Інститут гігієни праці по вул. Трінклера, 6. Охоронний № 42.
- 1939 р. — морфологічний корпус Медінституту по просп. Науки, 4. Охоронний № 37. Завершено після смерті автора. Фасад змінено у 1950-х рр. за проєктом Г. Д. Орєхової та П. І. Арєшкіна.
У Дніпрі за його проєктом збудовано будинок Санкт-Петербурзького міжнародного комерційного банку (1911 рік) у неокласичному стилі на розі проспекту Яворницького та вулиці Воскресенської, де зараз розташоване Управління Національного банку України у Дніпропетровській області.[2]
Remove ads
Пам'ять

У 2015 році, на будинку «Червоний банківець» (Харків, вул. Алчевських, 6), який у 1928 році побудував і де проживав архітектор, відбулося відкриття меморіальної дошки Віктору Естровичу[3][4].
Див. також
Примітки
Джерела
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads