Лінецький Олександр Васильович

Лінецький Олександр Васильович (23 березня 1884, Одеса — 30 листопада 1953, Харків) — український архітектор.

Лінецький Олександр Васильович
Народження	23 березня 1884(1884-03-23) Одеса, Російська імперія
Смерть	30 листопада 1953(1953-11-30) (69 років) Харків УРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	Російська імперія,  СРСР
Діяльність	архітектор, викладач університету
Праця в містах	Красноярськ, Ачинськ, Омськ, Харків і Київ
Архітектурний стиль	модерн, класицизм, конструктивізм
Найважливіші споруди	Торговельна біржа, Харків (1925—1926), Центральний універмаг, Харків (1932)
Вчене звання	професор[d]
Заклад	Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова
Батько	Ісаак Іоель Лінецький
Лінецький Олександр Васильович у Вікісховищі

Навчався в І-й казенній гімназії в Кам'янці-Подільському^[1]. Працював у Красноярську (1907—1913 рр.), Ачинську (1908—1913 рр.), Омську (1914—1921 рр.), Харкові (1922—1933 рр. та 1938—1947 рр.), у Києві (1936—1938 рр.)^[2]. У 1938—1947 роках викладав у Харківському інституті інженерів комунального будівництва.

Вибрані проєкти

Автор 20 будівельних споруд у Харкові^[3], багато з яких вважаються пам'ятками архітектури.

• Торгівельна біржа, Харків, майдан Конституції, 13 (1925—1926)^[4]. Охоронний № 7120-Ха.
• Новий пасаж, Харків, майдан Конституції, 9 (добудова, 1925—1937). Охоронний № 7117-Ха.
• Центральний універмаг, Харків, Павлівський майдан, 1/3 (реконструкція, 1932)^[5][6] — один з перших універмагів в Україні^[7] Охоронний № 7275-Ха.
• Палац піонерів та жовтенят, Харків, вулиця Сумська, 37 (реконструкція, керівник групи архітекторів і художників, 1935) — перший дитячий заклад подібного типу в країні та у світі. Охоронний № 3296-Ха.
• Друга міська лікарня (1925—1927), Харків, проспект Героїв Харкова, 197 (Співавтор Естрович В. А.). Охоронний № 7256-Ха.
• Житловий будинок «Комунар»^[8] (1932), Харків, вулиця Гіршмана, 17 (Співавтор Богомолов В. І.). Охоронний № 7043-Ха.
• Житловий будинок артистів оперного театру, Київ, вулиця Євгена Чикаленка, 20 А (співавтор з Я. Штейнберг, О. Смик, С.  Барзилович, Г.  Благодатний, 1936—1939)^[9]. В ньому мешкали видатні діячі сцени: у 1938—1965 рр. — З. М. Гайдай, у 1938—1966 рр. — М. І. Литвиненко-Вольгемут, у 1938—1947 рр. — М. В. Смолич; у 1946—1968 рр. — художник О. В. Хвостенко-Хвостов.

• 
  Торговельна біржа. Харків. 1926 р.
• 
  Центральний універмаг. Харків. 1932  р.
• 
  Друга міська лікарня, Харків. 1927 р.
• 
  Будинок житловий артистів оперного театру. Київ. 1938 р.
• 
  Житловий будинок «Південсталь». Харків. 1928 р.
• 
  Житловий будинок «Комунар». Харків. 1932 р.