Жамбильський район (Північноказахстанська область)

Жамби́льський район (каз. Жамбыл ауданы, рос. Жамбыльский район) — адміністративна одиниця у складі Північноказахстанської області Казахстану. Адміністративний центр — село Прісновка.

Жамбильський район
каз. Жамбыл ауданы
Основні дані
Область:	Північноказахстанська область
Утворений:	1970 року
Населення (2021[1]):	18608 осіб
Площа:	7465,20[2] км²
Густота населення:	2,49 осіб/км²
Населені пункти та округи
Адміністративний центр:	село Прісновка
Кількість сільських округів:	13
Сільських населених пунктів:	42
Влада

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Жамбильський район.

Географія

Водні ресурси представлені близько 150 прісними озерами. До найбільших відносяться Великий Каракамис, Тахтаколь, Майбалик. Озеро Великий Каракамис є мікрозаказником обласного значення. На території Жамбилського лісгоспу розміщена памʼятка природи республіканського значення — Жанажолський гай площею 9 га. Це реліктовий сосновий гай у підзоні колочного лісостепу на виходах пісково-алевритових відкладень континентального олігоцена Ішим-Тобольського межиріччя. Є складовою частиною Жанажолської охороняємої природної території.

На території району знаходиться меморіальний комплекс Кожаберген Жирау на місці захоронення казахського народного поета XVII ст. Кожабергена Тойлибайсиншуили.

Населення

Населення — 18608 осіб (2021; 25378 у 2009, 36989 у 1999, 48374 у 1989).

Національний склад (станом на 2015 рік^[3]):

• казахи — 10418 осіб (46,91 %)
• росіяни — 8788 осіб (39,57 %)
• українці — 1507 осіб (6,79 %)
• німці — 776 осіб
• татари — 252 особи
• білоруси — 131 особа
• азербайджанці — 48 осіб
• башкири — 43 особи
• чеченці — 36 осіб
• вірмени — 32 особи
• чуваші — 22 особи
• поляки — 21 особа
• литовці — 20 осіб
• мордва — 10 осіб
• таджики — 6 осіб
• узбеки — 4 особи
• інгуші — 1 особа
• інші — 95 осіб

Історія

Прісновський район був утворений 17 січня 1928 року у складі Кзил-Джарського (пізніше Петропавловського) округу. 17 грудня 1930 року частина району була передана до складу Тонкерейського району, а до складу Прісновського увійшла частина території ліквідованого Прісногірковського району. Район перейшов у пряме підпорядкування республіці.

10 березня 1932 року район увійшов до складу новоствореної Карагандинської області, 29 липня 1936 року — до складу новоствореної Північноказахстанської області.

29 червня 1938 року відбувся обмін сільрадами між Прісновським районами та сусіднім Прісногірковським районом Кустанайської області: до складу Прісногірковського району увійшла Кургамиська сільрада, а до складу Прісновського району — Єкатериновська та Усердинська сільради.

27 квітня 1956 року до складу району передано територію Октябрського держземфонду площею 178,48 км² сусіднього Жовтневого району. 30 липня 1957 року до складу Кладбинської сільради району передано села Калиновка, Леб'яжка, Сенжарка, Симаки, Ульяновка Сенжарської сільради сусіднього Мамлютського району, до складу Приішимської селищної ради — село Саргомис Єсільської аулради сусіднього Жовтневого району. 3 жовтня 1957 року до складу Прісновського району передано Сєверну селищну раду (як сільраду) Жовтневого району, а до складу Ленінського району передано Ніколаєвську селищну раду (як сільраду) Прісновського району. 15 квітня 1958 року до складу Прісновського району передано село Сабіт Прісногірковського району Кокчетавської області.

2 січня 1963 року до складу району включено частину Прісногірковського району Кокчетавської області (Озерна, Прісноредутська сільради), при цьому Сєверна сільрада Прісновського району увійшла до складу новоствореного Тимірязєвського району. 8 травня 1963 року до складу Троїцької сільради передано село Муромське Приішимської сільради Сергієвського району. 26 серпня 1963 року до складу району було передано Каракамиську сільраду Дем'яновського району Кустанайської області. 6 січня 1967 року Миролюбовська та Троїцька сільради передано до складу Мамлютського району. 29 травня 1968 року до складу Архангельської сільради передано село Бойовик Троїцької сільради Мамлютського району.

4 грудня 1970 року було утворено Джамбульський район з центром у селі Благовіщенка шляхом розукрупнення сусідніх районів:

• зі складу Прісновського району — Архангельська, Благовіщенська, Жаркенська, Кайранкольська, Майбалицька, Озерна, Українська сільради
• зі складу Мамлютського району — Ленінська, Троїцька сільради.

А вже 16 грудня 1970 року Ленінська сільрада була повернута назад до складу Мамлютського району; Кладбинська сільрада Мамлютського району передана до складу Прісновського району. 31 березня 1977 року до складу Архангельської сільради Джамбульського району передано село Баян Приішимської сільради Сергієвського району. 6 квітня 1978 року село Жаркен Жаркенської сільради передано до складу Дмитрієвської сільради Тимірязєвського району. 5 травня 1978 року в Джамбульському району утворено Петровську сільраду у складі села Аїмжан Мирної сільради, а також села Петровка Прісновського району.

4 травня 1993 року Джамбульський район перейменовано в Жамбильський. 8 грудня 1993 року в країні була розпочата адміністративна реформа, при якій сільради перетворені в сільські округи, міські та селищні ради — у міські та селищні адміністрації відповідно. 12 січня 1994 року адміністративні зміни відбулись в Північноказахстанській області, в Жамбильському районі було утворено 13 сільських округів, в Прісновському — 11 сільських округів.

23 травня 1997 року Прісновський район був ліквідований та приєднаний до Жамбильського, центр з Благовіщенки перенесено до Прісновки.

Склад

До складу району входять 13 сільських округів:

Поселення	Площа, км²	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)	Центр	Населені пункти
Архангельський сільський округ	-	4652	3595	2030	1121	Архангелка	5
Благовіщенський сільський округ	-	5652	4525	3669	3000	Благовіщенка	2
Жамбильський сільський округ	-	3150	2244	1317	517	Жамбил	3
Казанський сільський округ	-	2481	1831	1149	785	Казанка	3
Кайранкольський сільський округ	-	3063	2637	1858	1137	Кайранколь	3
Кладбінський сільський округ	-	3245	2482	1736	1133	Кладбінка	5
Майбалицький сільський округ	-	2821	2285	1436	730	Святодуховка	4
Мирний сільський округ	-	4008	2923	1758	1063	Мирне	4
Озерний сільський округ	-	2280	1627	1167	649	Озерне	3
Первомайський сільський округ	-	1878	1385	1041	737	Будьонне	4
Прісновський сільський округ	-	10670	7973	6539	6479	Прісновка	2
Прісноредутський сільський округ	-	2364	1810	741	683	Прісноредуть	3
Троїцький сільський округ	-	2110	1672	937	574	Троїцьке	1

Найбільші населені пункти

Населені пункти з чисельністю населення понад 1000 осіб:

№	Населений пункт	Населення, осіб (1989)	Населення, осіб (1999)	Населення, осіб (2009)	Населення, осіб (2021)
1	Прісновка	8832	6585	5725	6118
2	Благовіщенка	4676	3603	3106	2806