Жарікова Єлизавета Володимирівна

Єлизавета Володимирівна Жарікова (9 січня 1989, Новопсков, Луганська область, Україна) — українська поетка, співачка, авторка пісень.

Єлизавета Жарікова
Єлизавета Жарікова (2023)
Народився	9 січня 1989(1989-01-09) (36 років) Новопсков, Луганська область, Україна
Громадянство	Україна
Національність	українка
Діяльність	поетка, співачка, авторка пісень
Alma mater	Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Знання мов	українська
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

2004 — закінчила Новопсковську газопроводську середню школу.

2008 — закінчила Сєвєродонецьке музичне училище імені С. С. Прокоф'єва^[1] за фахом «Фортепіано».

2012 — закінчила Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна (бакалавр) за спеціальністю «Українська філологія».

2014 — закінчила Київський національний університет імені Т. Г. Шевченка (магістр) за спеціальністю «Літературна творчість».

Творчість

Єлизавета Жарікова для фотосесії журналу Forbes Україна (2023)

До 2010 року писала вірші й пісні російською мовою, потім перейшла на українську спочатку в спілкуванні, а потім і у творчості.

Вірші друкувалися в альманахах «Сполучник»^[2], «Сві-й-танок»^[3], «Скіфія», антології "Євромайдан. Лірична хроніка («Discursus»)^[4], «Антології молодої української поезії ІІІ тисячоліття» («А-ба-ба-га-ла-ма-га»)^[5], грузинсько-українському альманасі «Мова неба»^[6].

2013 — лауреат фестивалю авторської пісні «Срібна підкова»^[7][8].

2014 — переможець конкурсу «Жива троянда» (КНУ імені Т. Г. Шевченка)^[9].

2015 — переможець Всеукраїнського літературного конкурсу «Витоки» (Острозька академія)^[10].

2015 — ІІ премія Всеукраїнського конкурсу «Гранослов»^[11].

2016 — переможець всеукраїнського конкурсу авторської пісні «Мовою серця» (Івано-Франківськ).

2016 — фіналістка «Молодої республіки поетів^[12]».

2017 — переможець фестивалю «Ірпінський парнас» в номінації «Авторська пісня»^[13].

2017 — ІІ премія фестивалю «Червона рута» в номінації «Акустична музика»^[14][15].

2018 — ІІІ премія видавництва «Смолоскип» в номінації «Поезія»^[16].

З 2017 року є клавішницею та бек-вокалісткою інді-етно-гурту «Поророка»^[17].

Готує до запису перший альбом авторських пісень.

Громадська діяльність

2012–2013 — активістка громадської організації КУПР.

Активно долучалася до боротьби проти так званого мовного «закону Колесніченка-Ківалова», зокрема зривала пресконференцію Вадима Колесніченка в 2013.

Активна учасниця Революції Гідності.

Посилання

• Творча сторінка Єлизавети Жарікової на Facebook.com [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Єлизавета Жарікова на сайті Instagram.com [Архівовано 22 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Єлизавета Жарікова на сайті Youtube.com [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Єлизавета Жарікова на Громадському радіо, у програмі А.Куликова «Пора року» [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Єлизавета Жарікова на Громадському радіо
• Єлизавета Жарікова в авторському проекті Манани Абашидзе «Говорить солов'їна»
• Що змінилося для студентів, які 30 листопада рятувалися від «Беркуту» [Архівовано 2 грудня 2018 у Wayback Machine.]
• Про конкурс «Гранослов» [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Лауреати «Смолоскипу» 2018 року [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
• Про створення музики до українського поетичного кіно [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]
• Скандал з Колесніченком. Вкинули лайно на вентилятор. В Колєсніченка метали екскрементами (ВІДЕО)
• Про що шкодує дівчина, яка атакувала Колесніченко. Телеканал ICTV. [Архівовано 17 квітня 2019 у Wayback Machine.]