Жилицький Петро Натанович

Жилицький Петро́ Ната́нович (6 червня 1920(1920-06-06) , Київ, Україна  — 30 квітня 1970(1970-04-30) , Київ ) — український радянський архітектор.

Петро Натанович Жилицький
Народження	6 червня 1920(1920-06-06)  Київ, Україна
Смерть	30 квітня 1970(1970-04-30) (49 років)  Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР
Навчання	Київський інженерно-будівельний інститут
Діяльність	архітектор
Праця в містах	Київ
Найважливіші споруди	Національний палац мистецтв «Україна»
Нагороди	Заслужений архітектор України

Біографія

Народився 6 червня 1920 року в Києві. В 1950 році закінчив Київський інженерно-будівельний інститут. Член ВКП(б) з 1947 року.

Могила Петра Жилицького

Помер 30 квітня 1970 року. Похований в Києві на Міському кладовищі «Берковець» (ділянка № 13).

Творчість

Автор:

• адміністративного будинку в місті Донецьку (1954—1955);
• палацу культури в смт Новоекономічному (1956—1957);
• житлового будинок заводу «Криворіжсталь» у Кривому Розі (1956);
• будинку «Держбуду» у Києві (1965);
• Палацу культури «Україна» у Києві (1970).

Відзнаки

Заслужений архітектор УРСР (з 1970 року), лауреат Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1971; разом з Є. О. Маринченко за спорудження Палацу культури «Україна» у Києві)^[1].