Жолобецький Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Жолобецький (нар. 24 квітня 1966(19660424), м. Миколаїв) — український політик, народний депутат України VIII скликання. Депутат Миколаївської міської ради 4, 5 та 6 скликання.

Олександр Олександрович Жолобецький
Народний депутат України 8-го скликання
27 листопада 2014 — 29 серпня 2019
Президент	Петро Порошенко Володимир Зеленський
Народився	24 квітня 1966(1966-04-24) (59 років)  Миколаїв, Українська РСР, СРСР
Виборчий округ	129
Відомий як	політик
Місце роботи	Дальморепродуктd
Громадянство	Україна
Національність	українець
Alma mater	Murmansk Arctic Universityd і ОРИГУ НАГУ
Політична партія	Партія промисловців і підприємців України, Європейська Солідарність[1], Партія зелених України і «Фронт Змін»
У шлюбі з	Жолобецька Олена Миколаївна
Діти	Борис Олександр
Професія	інженер-електромеханік
Олександр Олександрович Жолобецький на сайті Верховної Ради
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
Картка на сайті Верховної Ради України

Депутат Миколаївської ради
4-го скликання
безпартійний	2002	—	2006
5-го скликання
Партія зелених України	2006	—	2010
6-го скликання
Фронт змін	2010	—
Картка на сайті Верховної Ради України

Життєпис

Народився у 1966 році в сім'ї суднобудівників в м. Миколаєві. Його батько 35 років пропрацював на Чорноморському суднобудівному заводі, мама з робітничої сім'ї. У 1973 — 1980 роках навчався у середній школі № 36 м. Миколаєва. З 1980 по 1983 роки у середній школі № 52 м. Миколаєва. У 1983 році вступив до Мурманського вищого  інженерного морського училища, яке закінчив у 1988 році, отримав диплом інженера–електромеханіка.

З 1988 по 1991 роки працював судновим електромеханіком на суднах далекого плавання ВО «Дальморепродукт(інші мови)» у м. Владивосток (Росія). У 1991 році, після повернення в рідне місто, займається підприємницькою діяльністю (побудував першу приватну АЗС в місті, займався торгівлею тощо).

Навчався з 2005 по 2007 роки у Одеському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, диплом магістра державного управління.

У 2009 — 2010 роках працював радником з питань зовнішньоекономічної діяльності президента Регіональної торгово-промислової палати Миколаївської області.

З 2011 року знову займається приватнопідприємницькою діяльністю, меценат і благодійник.

Почесний президент фонду «Святий Антоній».

Політична діяльність

У 2002—2004 рр. очолював Миколаївську міську організацію Партії промисловців і підприємців України, вийшов в знак протесту проти фальсифікацій під час виборів Президента^[2] Був обраний депутатом IV скликання Миколаївської міської ради по одномандатному виборчому округу № 7 у 2002 році.

У 2006 році був обраний депутатом V скликання Миколаївської міської ради по багатомандатному виборчому округу від «Партії зелених України». У лютому 2009 р увійшов до депутатської групи «Фронту змін» в Миколаївській міськраді.

У 2009 році ініціював створення міської ГО «Поза політикою».

Був обраний депутатом VI скликання Миколаївської міської ради по одномандатному виборчому округу № 18 у 2010 році. Очолював також партійний список «Фронту змін» на цих виборах.

У 2012 році балотувався на виборах до Верховної Ради України по мажоритарному виборчому округу № 129 (посів друге місце з 28,03 %)^[3]

Брав участь у виборах міського голови Миколаєва, а також до Верховної Ради України по тому ж самому округу в 2014 році. Набрав 39,63 % або 22 тис. 536 голосів виборців^[4]

З листопада 2013 року — активний учасник подій на Майдані в Києві^[5] та у Миколаєві^[6]

Відстоює збереження і відновлення найстарішого в Україні суднобудівного заводу ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»^[7].

Виступав проти призначення прокурором Миколаївської області Романа Забарчука, який працював в «команді» Генпрокурора Пшонки^[8].

Парламентська діяльність

На дострокових парламентських виборах 2014 року балотувався від партії «Блок Петра Порошенка» (одномандатний округ № 129, Миколаївська область). Переміг з результатом 39.63 % у чинного нардепа Жука (який набрав 21.62 %). З 27 листопада 2014 року народний депутат 8-го скликання. Член депутатської фракції «Блок Петра Порошенка»^[9]. Голова підкомітету з питань страхової діяльності Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики і банківської діяльності^[9].

За час роботи у Верховній Раді України став автором і співавтором 37 законопроєктів (грудень 2014 — квітень 2016 рр).^[10]

Серед найбільш резонансних і значущих, як для Миколаївської області, так і для України в цілому «Проєкт Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування реконструкції, поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення по всій території України»^[11]

В рамках своєї депутатської діяльності відомий, як ініціатор повернення в міську власність земель парку «Перемога»^[12], Варварівського стадіону^[13], міської набережної^[14], скасування продажу портової землі в Миколаєві підприємству «Ніка-Тера»^[15].

20 вересня 2016 року не голосував за проєкт постанови про «Заяву Верховної Ради України з приводу невизнання Україною легітимності виборів до Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації сьомого скликання»^[16].

Нагороди

• У 2005 р. був нагороджений грамотою Міністерства праці та соціальної політики України «за вагомий особистий внесок волонтерського руху України та багаторічну самовіддану працю»^{[джерело?]}.

Особисте життя

Одружений з 1991 року. Дружина: Жолобецька Олена Миколаївна. Виховує двох синів: Бориса та Олександра.