Жуков Геннадій Васильович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Жуков.

Геннадій Васильович Жу́ков (нар. 31 жовтня 1938, Сєльцо) — український графік, живописець і скульптор; член Спілки радянських художників України з 1971 року. Заслужений художник України з 1993 року^[1].

Жуков Геннадій Васильович
Народження	31 жовтня 1938(1938-10-31) (86 років)  Сєльцо, Брянський район, Орловська область, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет, пейзаж і натюрморт
Навчання	Ростовське художнє училище імені Митрофана Грекова (1962) і Санкт-Петербурзький державний академічний інститут живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна (1969)
Вчитель	Вєтрогонський Володимир Олександровичd, Звонцов Василь Михайловичd і Пахомов Олексій Федоровичd
Діяльність	художник, скульптор
Член	Спілка радянських художників України і Donetsk Regional Organization of the National Union of Artists of Ukrained
Нагороди

Біографія

Народився 31 жовтня 1938 року в селищі Сєльці (нині місто Брянської області Росії). Упродовж 1957—1962 років навчався в Ростовському художньому училищі; у 1963—1969 роках — у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені Іллі Рєпіна у Володимира Вєтрогонського, Василя Звонцова. Дипломна робота — серія ліногравюр «Степан Разін» (керівник Олексій Пахомов).

Мешкав у Донецьку в будинку на бульварі Шевченка, № 40, квартира № 41. 1986 року нагороджений орденом «Знак Пошани»^[2].

Творчість

Працює у галузях станкової графіки (рисунок, акварель, гравюра, літографія), станкового живопису (пейзаж, натюрморт, портрет, жанрова композиція), скульптури малих форм. Серед робіт:

графічні серії

• «Степан Разін» (1969);
• «Поети революції» (1969);
• «Північною Двіною» (1969);
• «Руки геть від В'єтнаму» (1971);
• «Мій сучасник» (1971, портрети);
• «Моя міліція» (1972);
• «Мелекіне. Рибзавод» (1972);
• «Будівельники стану 3600» (1973);
• «Азовські рибалки» (1975);
• «Седнів. Сільські будні» (1983—1985);
• «Заповідник „Кам'яні могили“» (1986—1987);
• «Битва на Калці» (1990—2000);

скульптури

• «Козак» (1971);
• «Русалонька» (1976);
• «Чекання» (1980);
• «Матері-сестри» (1981);
• «Друзі» (1983);
• «Степ» (1984);
• «Літописець» (1985);
• «Пієта» (1987);
• «Прометей» (1989);
• «Половчанка» (1990);
• «Мисливець із беркутом» (1990);
• «Танцівниця» (1992);
• «Андрій Рубльов» (1992);
• «Данте» (1996);
• «Богоматір» (1997);
• рельєф «Слово про Ігорів похід» (1996);
• серія скульптур на біблійну тему (1985—2000);

живопис

• «Морозний ранок» (2003);
• «Пейзаж із білою козою» (2003);
• «Старий рибалка» (2004);
• «Останній день літа» (2005);
• триптих «Слово про Ігорів похід» (2006);
• «Моя бабуся» (2007);
• триптих «Ранок на Калці» (2008).

З 1992 року у традиціях давньоруського живопису розписує храми в Україні, Росії, Білорусі, Польщі.

Учасник республіканських, всесоюзних, закордонних мистецьких виставок з 1969 року, зокрема його роботи експонувалися у Чехословаччині у 1971 році. Персональні виставки відбулися у Жданові у 1973 році, Донецьку у 1973, 1975, 1988, 1999, 2008 роках, Києві у 1974, 1989, 2008 роках.

Деякі твори митця зберігаються у Донецькому, Горлівському, Харківському та Одеському художніх музеях.

У мистецтві

Портрет митця (офорт) у 1973 році виконнав художник Олександр Москвичов.