Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Жулі Депардьє
французька акторка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Жулі́ Депардьє́ (фр. Julie Depardieu; нар. 18 червня 1973, Париж, Франція) — французька акторка театру, кіно та телебачення. Лауреатка французької національної кінопремії «Сезар» 2004 і 2008 років .
Жулі Депардьє | |
---|---|
фр. Julie Depardieu | |
![]() | |
Дата народження | 18 червня 1973[1][2][…] (52 роки) |
Місце народження | Булонь-Біянкур, О-де-Сен, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | акторка, акторка театру, кіноакторка, кінорежисерка |
Діти | Billy Blanchardd і Alfred Blanchardd |
IMDb | ID 0220017 |
Нагороди та премії | |
Жулі Депардьє у Вікісховищі |
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Народилася 18 червня 1973 року в Парижі у сім'ї акторів Жерара і Елізабет Депардьє. У неї був рідний старший брат Гійом, який помер у 2008 році в результаті загострення давнього захворювання, а також є звідні брат Жан і сестра Роксана. Перш ніж остаточно вибрати для себе акторську кар'єру, Жулі почала вивчати філософію, наприкінці 1990-х остаточно вибрала користь кінематограф[3]. У 1994 році Жулі знялася в маленькій ролі разом з батьком у воєнній драмі Іва Анжело за романом Оноре де Бальзака «Полковник Шабер», а потім у Жозе Даян у фільмі «Машина». Зустріч з режисеркою стала для Депардьє доленосною, і вона знялася у Даян ще в кількох телевізійних стрічках, серед яких, — знаменита телеверсія «Графа Монте-Крісто» з Жераром Депардьє.
У 1998 році Жулі Депардьє дебютувала на великому екрані у фільмі «Опівнічний іспит». Це була складна робота в психологічному плані, після якої акторка почала отримувати багато пропозицій від режисерів.
У 1998 році вона записала музичний диск «Adieu Camille» разом з популярним французьким співаком Марком Лавуаном.
Після першого гучного успіху на великому екрані Депардьє знялася у фільмі «Люби мене» з Джонні Голлідеєм і Сандрін Кіберлен. З 2000 по 2005 роки вона багато працювала в телепроєктах, і знову зустрілася зі своєю хресною матір'ю в кіно — Жозе Даян, яка зняла її разом з братом Гійомом у фільмі «Заїд, мелодія помсти» (2001).
У 2001 році Депардьє з'явилася у стрічці «Бог великий, я маленька» разом з Одрі Тоту. У тому ж році дебютувала на театральній сцені.
У 2002 знялася у фільмі «Крихітка Лілі» разом з Людівін Саньє і отримала свою першу головну французьку кінонагороду — «Сезара» за найкращу жіночу роль другого плану.
З 2004 починається кар'єрний підйом: вона знімається у великому проєкті — фільмі «Мистецтво красиво розлучатися» з Еммануель Беар і Шарлем Берлінґом в головних ролях, після чого знімається дуже багато — як в кіно, так і на телебаченні.
У 2007-му році акторка з'явилася в американському фільмі «Година пік 3», а також в картині Клода Міллера «Сімейна таємниця», де її партнерками були Сесіль де Франс і Людівін Саньє. Клод Міллер став режисером, що приніс Депардьє визнання кінокритики. За роботу з ним у 2008 році Депардьє отримала свій другий «Сезар» як найкраща акторка другого плану.
У 2008 році Жулі Депардьє уперше здійснила постановку опери «Казки Гоффмана» в замку «Vaux le Vicomte», який надихнув Людовика XIV на будівництво Версаля.
Remove ads
Особисте життя
З 2001 по 2008 роки Жулі Депардьє жила в цивільному шлюбі з віолончелістом Лораном Корсія (фр. Laurent Korcia). На зйомках фільму «Я — нічия земля» (фр. Je suis un no man's land) вона познайомилася з актором, режисером, композитором і співаком Філіпом Катріном[en][4]. У пари є двоє синів: Біллі (нар. 16.6.2011) і Альфред (нар. 8.8.2012).
Фільмографія (вибіркова)
- Кіно
- Телебачення
Remove ads
Визнання
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads