Забережжя

Забере́жжя — село в Україні, у Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Входить до складу Богородчанської селищної громади. Населення становить 865 осіб^[3].

село Забережжя
Прапор
Православна церква в Забережжі Православна церква в Забережжі
Країна	Україна
Область	Івано-Франківська область
Район	Івано-Франківський район
Тер. громада	Богородчанська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA26040030090027307
Основні дані
Перша згадка	1715[⇨]
Колишня назва	Слобода
Населення	▼ 865 (на 1 січня 2025)
Площа	9 км²
Густота населення	96,78 осіб/км²
Поштовий індекс	77781
Телефонний код	+380 3471
Катойконіми	забережа́ни, забережа́нець, забережа́нка.
День села	6 червня
Географічні дані
Географічні координати	48°48′18″ пн. ш. 24°38′43″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	314[1] м
Водойми	Бистриця-Надвірнянська, Горохолина, Лукавець
Місцева влада
Адреса ради	77714, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Забережжя, вул. Шевченка, 10А
Староста	Михайлюк Михайло Михайлович[2]
Карта
Забережжя
Забережжя
Мапа
Забережжя у Вікісховищі

Історія

Перше детальне зображення Забережжя на мапі 1779—1783 років Фрідріха фон Міґа:
(пол. Zaberezie oder Sloboda).

Перша згадка про село датується 1715 роком.

Назва утворена семантичним способом від апелятива «забережжя» — місце, розташоване за берегом. Вона вказує на виникнення села за берегом річки Горохолина^[4][5][6].

XIX сторіччя

Опис Забережжя у «Словнику географії Королівства Польського» (1895)^[7]:

«Вздовж західного кордону на короткій ділянці протікає Бистриця Чорна, а на довшій ділянці — Лукавець, лівобічна притока Бистриці Чорної. Західну частину території перетинає Горохолинка. Усі три річки течуть з півдня на північний схід.

Сільська забудова розташована на півночі.

Територія між Лукавцем і Горохолинкою вкрита лісом.

Великі землевласники мають: ріллі — 18 морґів, сіножатей і садів — 229, пасовищ — 6 морґів;

Дрібні власники мають: ріллі — 404 морґи, сіножатей і садів — 1183, пасовищ — 19 морґів. У 1880 році було 70 домогосподарств, 475 мешканців у громаді, 3 домогосподарства, 21 мешканець на дворянській території (9 римо-католиків, 462 греко-католики, 25 юдеїв; 460 русинів, 36 поляків).

Парафія римо-католицька — в Надвірній, греко-католицька — в Тисменичанах.

У селі є церква і однокласна школа».

Діяльність УПА

6 вересня 1944 року НКВС оточили села Забережжя та Іваниківку, влаштувавши облаву, під час якої у Забережжі загинув у бою Богородчанський райпровідник ОУН Михайло Ярема^[8].

Ліквідація 1950—1951 рр.

У результаті радянських репресій 1950—1951 років село Забережжя було ліквідоване. На той час у ньому мешкало 818 осіб та було 150 будівель^[9].

Населення

За даними 1939 року, населення села становило 1130 осіб, серед яких: 1120 українців, 5 поляків, 5 німців й інших^[10].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису України 2001 року^[11]

Мова	Кількість	Відсоток
українська	871	99.89 %
російська	1	0.11 %
Усього	872	100 %

Народились

• Гречанюк Федір Іванович (?—1946 с. Грабівка) «Бровко», «Буря» — військовий діяч, поручник УПА, командир сотні УПА «Заведії»^[12].
• Шаламай Василь Зіновійович (1990—2022, Луганська область) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни^[13].
• Половинко Руслан Віталійович (2001—2024, Харківська область) — солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни^[14].

Світлини

• 
  Знак в'їзду у Забережжя
• 
  Будинок культури та місцевий клуб
• 
  Заберезька школа
• 
  Монумент пам'яті загиблим воїнам УПА