Загородня вулиця (Київ)

У Вікіпедії є статті про інші вулиці з такою назвою: Загородня вулиця.

За́городня ву́лиця — вулиця в Голосіївському районі міста Києва, місцевість Нова Забудова. Пролягає від Великої Васильківської вулиці до вулиці Казимира Малевича.

Загородня вулиця Київ
Вигляд від Великої Васильківської вулиці Вигляд від Великої Васильківської вулиці
Місцевість	Нова Забудова
Район	Голосіївський
Колишні назви
Либідський провулок, Загородна вулиця, вулиця Панаса Любченка
Загальні відомості
Протяжність	270 м
Координати початку	50°24′54.3″ пн. ш. 30°31′26.4″ сх. д.
Координати кінця	50°24′51.1″ пн. ш. 30°31′13.3″ сх. д.
поштові індекси	03150
Транспорт
Найближчі станції метро	«Либідська»
Рух	двосторонній (від вул. Великої Васильківської до вул. Антоновича), односторонній (від вул. Антоновича до вул. Казимира Малевича)
Покриття	асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі	10969
У проєкті OpenStreetMap	w23062449
Мапа
Загородня вулиця у Вікісховищі

Прилучається вулиця Антоновича.

Історія

Вулиця виникла в 1-й половині XIX століття, у 1869 році отримала назву Либідський провулок (рос. Лыбедской переулок)^[1] (прямував до р. Либідь). Згодом об'єднаний із Загородною вулицею, яка простягалася тоді до вулиці Василя Тютюнника (на той час — Прозорівської вулиці).

У 1977 році Загородню вулицю знову було поділено, частина її набула назву вулиця Панаса Любченка^[2], на честь радянського партійного і державного діяча Панаса Любченка, а решту вулиці було ліквідовано на початку 1980-х років у зв'язку зі знесенням старої забудови.

Сучасну історичну назву вулиці відновлено 2015 року^[3].

У XIX–XX століттях у Києві назву Загородня також мали нинішні вулиці Золотоустівська та Ґарета Джонса.

Забудова

До вулиці відноситься лише один будинок — № 15, в якому розташовуються різні державні установи та приватні підприємства.