Загір'я (Польща)

Загі́р'я (пол. Zagórz) — Лемківське місто в південно-східній Польщі, коло річки Сян. Належить до Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства.

Загір'я Zagórz|опис зображення=
Герб
Загір'я
Основні дані
49°31′ пн. ш. 22°16′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Засновано	1412
Магдебурзьке право	1977
Площа	22,3 км²
Населення	▼ 5 251 (01.01.2020)
· густота	223 (2008[1]) осіб/км²
Телефонний код	(48) 13
Часовий пояс	UTC+1[2] і UTC+2[2]
Номери автомобілів	RSA
GeoNames	754195
OSM	↑2906835 ·R (Гміна Загір'я)
SIMC	0953881
Поштові індекси	38-540
Міська влада
Вебсайт	zagorz.pl
Мапа
Загір'я у Вікісховищі

Розташування

Місто розташоване на історичних українських теренах Перемишльської землі Руського королівства — Лемківщини, з яких в 1946-1947 рр. було виселено все українське населення. Лежить на лівому березі Сяну на історичному шляху на Закарпаття через Радошицький і Лупківський перевали.

Історія

Давнє лемківське село, згадується в першому ж наявному масиві документів — у 1412 р.

Чисто лемківський склад села різко змінився після 1869 р. внаслідок напливу працівників у зв’язку з будівництвом Першої угорсько-галицької залізниці. Після введення Галицької Трансверсальної залізниці в 1884 р. Загір’я стало великим залізничним вузлом з трьома тисячами працівників. У 1895 р. в селі було 205 будинків і 1639 мешканців (953 римо-католики, 470 греко-католиків, 207 юдеїв і 9 протестантів).

У 1914 р. за москвофільство 20 жителів села заарештовано і вислано до Талергофу.

Саме поляки-залізничники виступили зі зброєю на українській землі в листопаді 1918 р. проти утворення української держави і перешкодили наміру Команчанської республіки з’єднатися з ЗУНРом, обладнали два бронепоїзди, постачали озброєння, припаси і війська. У міжвоєнний час село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

В 1939 р. в селі було 3400 жителів села — 890 українців, 2100 поляків і 300 євреїв^[3].

Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі^[4].

У 1972 р. Загір’я і ряд довколишніх сіл приєднали до міста Сянік, але 1 лютого 1977 р. від’єднали і з них утворили місто Загір’я.

Церква

Церква св. Аpx. Михаїла

Церква св. Apx. Михаїла збудована в 1836 р., є мурованою на відміну від відомих двох попередніх дерев’яних церков. У 1936 р. налічувала 1695 парафіян (в селі — 890), була парафіяльною також і для сіл Долини і Заслав’є, парафія належала до Сяніцького деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Після заборони греко-католицької церкви в 1947 р. віддана Польській православній церкві.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[5][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	6469	1370	4479	620
Жінки	6527	1263	3962	1302
Разом	12996	2633	8441	1922