Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Задорожній Сергій Сергійович
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Сергі́й Сергі́йович Задорожній (21 березня 1979, Бахмут, УРСР, СРСР) — український футзаліст, головний тренер клубу «Спартак-Донецьк». Майстер спорту з футзалу.
Remove ads
Біографія
Узагальнити
Перспектива
Сергій Задорожній народився в Бахмуті, Донецької області. Згодом переїхав до міста Красногорівка, де й навчався в середній школі № 2, після якої вступив до ПТУ 143, а потім в Донецькому державному інституті здоров'я, фізичної культури і спорту і одночасно займався футболом у дитячого тренера Миколи Михайловича Теплова граючи за місцеву команду «Вогнетривник». Потім грав за «Вуглик», що представляв донецьку команду «Трудівська» у Юрія Захарова. До 16 років займався футболом [1].
У 1997 році почав грати у футзал за команду «Капітал» у другій лізі. Після цієї команди кар'єра Сергія стрімко пішла вгору: донецькі «Укрсплав» і «Телеком», з якого він був запрошений до лав тодішнього флагмана українського футзалу — «Шахтаря», який тоді тренував Олег Солодовник. У складі «гірників» Задорожній виграв усі українські трофеї, взяв участь у п'яти розіграшах Кубку УЄФА з футзалу, в яких відзначився 9 разів, в сезоні 2005/2006 дійшовши до півфіналу. Після 7 сезонів у складі «Шахтаря», не зважаючи на пропозицію від львівської «Енергії»[2], Задорожній перейшов у київську «Планету-Міст», яку тоді очолював відомий заслужений тренер України Валерій Водян. У складі киян Сергій провів один сезон, в якому зіграти в повну силу завадила травма, по закінченні якого команда припинила своє існування[3].
Після цього Сергій опинився у львівській «Енергії». Відпрацювавши контракт з «енергетиками» 5 липня 2011 року отримав статус вільного агента[4] і незабаром перейшов в «Єнакієвець»[5], в якому відзначився в першому ж матчі[6], проте затримався теж лише на сезон. Перед початком сезону 2012/2013 перейшов у польський клуб «Вісла Кракбет»[7]. У першому ж матчі в новій команді Сергію вдалося відзначитися дублем[8]. Перед сезоном 2014/15 перейшов у білоруський клуб «Форте»[9].
На початку 2016 року став головним тренером «Форте»[10], поєднуючи цю посаду з обов'язками гравця.
У липні 2018 року очолив івано-франківський «Ураган-2 КФВ»[11].
Разом зі збірною України зайняв друге місце на «Кубку Алгарве-2006» та третє місце на «Гран-прі IV» у 2008 році в бразильському місті Форталеза[12].
Remove ads
Титули та досягнення
- Чемпіон України (5): 2001/02, 2003/04, 2004/05, 2005/06, 2007/08
- Чемпіон Польщі: 2012/2013
- Срібний призер чемпіонату України: 2002/03
- Бронзовий призер чемпіонату України (2): 2006/07, 2009/10
- Бронзовий призер чемпіонату Польщі: 2013/2014
- Володар Кубка України (4): 2002/03, 2003/04, 2005/06, 2010/11
- Володар Кубка Польщі: 2013/2014
- Володар Суперкубка України (2): 2004/05, 2005/06
- Півфіналіст Кубка УЄФА: 2005/2006
- Найкращий гравець «Шахтаря» у 2005 році
- Найкращий закордонний гравець на турнірі «Петербурзька осінь-2002» (у складі збірної України)[13]
Статистика виступів
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads