Задоянчук Олег Іванович

Оле́г Іва́нович Задоянчу́к (10 липня 1971, Хабаровськ — 4 вересня 2014, Дмитрівка) — український журналіст. Учасник російсько-української війни.

Олег Іванович Задоянчук
Народився	10 липня 1971(1971-07-10)  Хабаровськ, РРФСР, СРСР
Помер	4 вересня 2014(2014-09-04) (43 роки)  Дмитрівка, Новоайдарський район, Луганська область, Україна
Поховання	Лук'янівське військове кладовище
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	журналіст
Відомий завдяки	Редактор програми «Післямова»
Alma mater	Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Посада	головний редактор
Військове звання	рядовий

Задоянчук Олег Іванович
Солдат
Загальна інформація
Народження	10 липня 1971(1971-07-10)  Хабаровськ, РРФСР, СРСР
Смерть	4 вересня 2014(2014-09-04) (43 роки)  Дмитрівка, Новоайдарський район, Луганська область, Україна
Поховання	Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Alma Mater	ННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Територіальна оборона
Формування	«Київ»
Війни / битви	Війна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 10 липня 1971 року в місті Хабаровську в сім'ї військового. У 1985—1988 роках навчався в школі № 55 м. Кишинів. У 1995 році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, політична журналістика.

Починав займатися журналістикою з репортажами для московської газети «Мегаполис-Экспресс», відвідуючи зону бойових дій у Придністров'ї.^[1]

У 1993—1997 рр. — редактор, кореспондент «УНІАН-новини». У 1997—1998 рр. — редактор програми «Післямова» на студії «1+1».

З 1998 року — працював головним редактором телекомпанії «Нова мова», був редактором проекту «Обличчя світу», випусковим редактором новин «Нового каналу», «5 каналу», ТСН, СІТІ. Шеф-редактор медіа-центру «Кандидат». Останнім часом працював в агентстві «Укрінформ».^[2]

Призваний за мобілізацією 29 серпня 2014 року, 2 вересня в числі 16 новоприбулих бійців склав присягу в 12-му батальйоні територіальної оборони Києва.^[3] Уночі проти 4 вересня 2014 року російська артилерія системами «Смерч» підступно знищила український підрозділ у с. Дмитрівка Новоайдарського району.^[4] Тоді ж загинув старший лейтенант 12-го батальйону «Київ» Олексій Ощепков.

Поховали журналіста 8 вересня 2014 року на Алеї героїв Лук'янівського військового кладовища.

Нагороди і вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)^[5]
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 8, місце 10
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 4 вересня^[6]