Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи

Звенигородський Віталій Борисович

український художник і педагог З Вікіпедії, вільної енциклопедії

Звенигородський Віталій Борисович
Remove ads

Віталій Борисович Звенигоро́дський (16 травня 1931, Денисівка 6 грудня 2007, Ужгород) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1970 року. Лауреат Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая та Адальберта Ерделі за 2001 рік.

Коротка інформація Звенигородський Віталій Борисович, Народження ...
Remove ads

Життєпис

Узагальнити
Перспектива

Народився 16 травня 1931 року в селі Денисівці (нині у складі села Марфівки Кропивницького району Кіровоградської області, Україна) в сім'ї службовців. 1939 року його сім'я переїхала до Дрогобича, де батько дістав посаду головного бухгалтера облфінвідділу. Під час німецько-радянської війни перебував в евакуації в Башкирській АРСР[1].

У 1945 році з сім'єю переїхав до Ужгорода, де навчався в Ужгородській середній школі № 1[1]. Протягом 1947—1952 років продовжив здобувати освіту в Ужгородському училищі прикладного і декоративного мистецтва[2] у Ернеста Контратовича, Вільмоша Береца, Йосипа Бокшая, Адальберта Ерделі[1]; у 1952—1958 роках — у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва у Йосипа Бокшая, Романа Сельського. Дипломна робота — картина «Вечір на половині» (темпера; керівник Данило Довбошинський)[2].

Після закінчення інституту протягом 1958—1967 років викладав в Ужгородському училищі прикладного і декоративного мистецтва. Серед учнів: Василь Беца, Іван Бровді, Марія Іванчо, Мігаль Іванчо, Іван Мигович, Йожеф Рущак, Олександр Саллер, Володимир Щур.

Протягом 1967—1986 років працював художником Закарпацьких художньо-виробничих майстерень, потім на творчій роботі. Мешкав в Ужгороді в будинку на проспекті 40-річчя Жовтня, № 28, квартира № 64[3] та у будинку на вулиці Грушевського, № 33, квартира № 91[4]. Помер в Ужгороді 6 грудня 2007 року. Похований в Ужгороді[1].

Remove ads

Творчість

Узагальнити
Перспектива

Працював у галузях станкового (переважно у жанрі пейзажу) та монументального живопису; займається також художньою обробкою металу (алюміній, бронза, мідь, карбування)[2]. Серед робіт:

станкові роботи
  • «Околиця Ужгорода» (1960);
  • «Весна» (1965; 2007);
  • «Вид на полонину» (1966);
  • «Тихий вечір» (1967);
  • «Гірські далі» (1968);
  • «Ранок у горах» (1969, темпера);
  • «Полонини» (1969, темпера);
  • «Хмари над Пікуєм» (1969, темпера);
  • «Полонина» (1972);
  • «Зима на перевалі» (1973);
  • «Дорога в лісі» (1975, темпера);
  • «Молоді ялинки» (1975);
  • «Під Бескидами» (1979);
  • «Озеро в горах» (1980);
  • «Ранок у горах» (1980);
  • «Латаття» (1986);
  • «Полонина Рівна» (1989);
  • «Вовче» (1990);
  • «Перший сніг» (1993);
  • «Літній вечір» (1993);
  • «Синєвирський перевал» (1997);
  • «Засніжені Карпати» (1998);
  • «Хатинка у снігу» (1998);
  • «Під полониною» (1998);
  • «Вечір на Ужі» (1999);
  • «Бабине літо» (2000);
  • «У горах після дощу» (2001);
  • «Біля озера» (2002);
  • «Карпатський краєвид» (2002);
  • «Стара яблуня» (2004);
  • «Забута дорога» (2005);
  • «Зимовий туман» (2006).
монументальні роботи
Thumb
Розпис на станції Чоп

Брав участь в обласних, всеукраїнських, всесоюзних і зарубіжних мистецьких виставках з 1959 року. У 1974 році його роботи експонувалися в Угорщині[2]. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1982, 2001, 2004, 2007 роках, Києві у 2000 році, Мукачеві у 2003 році.

Remove ads

Примітки

Література

Loading related searches...

Wikiwand - on

Seamless Wikipedia browsing. On steroids.

Remove ads