Іванчо Марія Федорівна

Марія Федорівна Іва́нчо (нар. 15 серпня 1942, Ужгород) — українська майстриня різьблення по дереву; членкиня Спілки художників України з 1988 року. Лауреатка Закарпатської обласної премії імені Йосипа Бокшая — Адальберта Ерделі за 2002 рік^[1].

Іванчо Марія Федорівна
Народження	15 серпня 1942(1942-08-15) (83 роки)  Ужгород, Перша чехословацька республіка
Країна	СРСР  Україна
Навчання	Закарпатська академія мистецтв
Вчитель	Медвецький Микола Вікторович, Гарапко Іван Іванович, Звенигородський Віталій Борисович, Свида Василь Іванович і Петкі Шандор Ференцович
Діяльність	різьбярка по дереву
Член	Національна спілка художників України
У шлюбі з	Іванчо Мігаль Балінтович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Іванчо.

Біографія

Народилася 15 серпня 1942 року в місті Ужгороді (тепер Україна). У 1961 році закінчила Ужгородське училище прикладного мистецтва, де навчалася у Миколи Медвецького, Івана Гарапко, Віталія Звенигородського, Василя Свиди, Шандора Петкі.

З 1962 року, разом з чоловіком, різьбярем Мігалем Іванчо, працювала на фабриці «Художпром» в Ужгороді. У 1967 році вони організували цех для виробництва сувенірів у місті Пензі в РРФСР. З 1970 року працювала в Ужгороді у Закарпатському художньому фонді. Живе в Ужгороді в будинку на вулиці Добролюбова № 39^[2].

Творчість

Працює в галузі декоративно-ужиткового мистецтва. У співавторстві з чоловіком авторка робіт:

• пластична композиція «Свято врожаю» (1977);
• декоративна решітка (1980);
• декоративна композиція «Свято» (1982—1983);
• декоративний годинник «Знаки зодіаку» (1984);
• декоративно-просторова композиція «Ритми Карпат» (1988);

декоративна пластика

• «Тріо» (1971);
• «Сонце» (1971);
• «Олень» (1972);
• «Натюрморт» (1973);
• «Воля» (1975);
• «Коник» (1976);
• «Птахи» (1976);
• «Щастя» (1976);
• «Верховинка» (1981);
• «Хор» (1981);
• композиція «Капітелі» для олімпійської спортивної бази в Києві (1987).

Подружжя бере участь в обласних з 1970 року, всеукраїнських з 1988 року мистецьких виставках. Персональні виставки відбулися в Ужгороді у 1987, 1993 і 2002 роках.

Деякі твори зберігаються у Закарпатському художньому музеї, Закарпатському українському музично-драматичному театрі.