Золотоношка (річка)

Золотоно́шка — річка в Україні, в межах Золотоніського району Черкаської області. Ліва притока Дніпра. Басейн Чорного моря.

Золотоношка
Золотоношка біля автошляху Черкаси — Золотоноша
50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д.
Витік	с. Золотоношка
• координати	50°04′12″ пн. ш. 32°02′52″ сх. д.
Гирло	Дніпро
• координати	49°30′20″ пн. ш. 32°11′06″ сх. д.
Басейн	басейн Дніпра
Країни:	Україна Черкаська область
Регіон	Черкаська область
Довжина	92 км
Площа басейну:	1 260
Притоки:	Мала Золотоношка (права) Суха Згар, Кропивна (ліві)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Золотоношка.

Опис

Довжина 92 км. Площа водозбірного басейну 1 260 км². Похил річки 0,4 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 4 км. Береги залужені та заліснені. Заплава завширшки до 400 м, подекуди заболочена. Річище слабозвивисте, завширшки пересічно 5 м. Стік зарегульовано ставками. Використовується на технічне й сільськогосподарське водопостачання, рибництво.

Розташування

Золотоношка бере початок на північній околиці Драбова. Тече на південь на південний захід, у пониззі — на південний схід, у пригирловій частині — на південь. Впадає до Дніпра (у Кременчуцьке водосховище) біля села Чехівка.

Над річкою розташоване місто Золотоноша.

Притоки

• Мала Золотоношка (права); Суха Згар, Кропивна (ліві).

Природно-заповідний фонд

У долині річки розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Заплавський, загальнозоологічний заказник Вітове, заповідне урочище «Бакаївське» та ландшафтний заказник Урочище Лисичка.

Екологічний стан

З 2009 р. Золотоношка перебуває у вкрай незадовільному екологічному стані. Причиною є забруднення вод річки неочищеними стоками очисних споруд м. Золотоноші.^[1][2]

Галерея

• 
  Золотоношка в урочищі «Бакаївське»

Джерела

1. «Каталог річок України» [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 106. — (№ 1791).
2. Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
3. Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 216