Зосимович Ольга Анатоліївна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Зосимович.

Ольга Анатоліївна Зосимо́вич (4 серпня 1909, Одеса — 5 грудня 1975, Одеса) — українська радянська художниця театру; член Спілки радянських художників України з 1963 року.

Зосимович Ольга Анатоліївна
Народження	22 липня (4 серпня) 1909  Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть	5 грудня 1975(1975-12-05) (66 років)
	Одеса, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР
Навчання	Одеське художнє училище (1937) і Ленінградський інститут живопису, скульптури й архітектури (1941)
Вчитель	Прахов Микола Адріянович, Крайнєв Данило Карпович, Шовкуненко Олексій Олексійович, Бершадський Юлій Рафаїлович, Мучник Леонід Овсійович, Бобишов Михайло Павловичd і Сегал Олександр Ізраїльовичd
Діяльність	сценографка
Працівник	Одеський театр опери та балету
Член	Спілка радянських художників України

Біографії

Народилася 22 липня [4 серпня] 1909(19090804) року в місті Одесі (нині Україна). 1930 року навчалася у студії Миколи Прахова у Києві; протягом 1933—1937 років — в Одеському художньому училищі у Дмитра Крайнєва, Олексія Шовкуненка, Юлія Бершадського, Леоніда Мучника (дипломна робота — олійний ескіз «Визволення Одеси»); у 1937—1941 роках — у Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури у Михайла Бобишова, Олександра Сегала.

З 1944 року — художник-декоратор, згодом художник-постановник Одеського театру опери та балету. Мешкала в Одесі в будинку на вулиці Лизогуба, № 1, квартира № 14. Померла в Одесі 5 грудня 1975 року.

Творчість

Працювала в галузі театрально-декораційного мистецтва. В Одеському оперному театрі оформила вистави:

• «Сільська честь» П'єтро Масканьї (1944, 1958);
• «Паяци» Руджеро Леонкавалло (1951, 1969);
• «Князь Ігор» Олександра Бородіна (1959, 1962);
• «Баядерка» (1960), «Дон Кіхот» (1966, 1970) Людвіга Мінкуса;
• «Спляча красуня» (1961), «Іоланта» (1971) Петра Чайковського;
• «Галька» Станіслава Монюшка (1962);
• «Спартак» Арама Хачатуряна (1962, 1972);
• «Манон Леско» Джакомо Пуччіні (1963);
• «Казка про царя Салтана» Миколи Римського-Корсакова (1964);
• «Едельвейс» Г. В. Глазачова (1965);
• «Великий вальс» на музику Йоганна Штрауса (1968);
• «Джонні із Гавани» А. Буша (1973)
• «Травіата» Джузеппе Верді (1975, постановка здійснена в 1976 році).

Створила ескізи декорацій та костюмів до вистав:

• «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта (1959), «Євгеній Онєгін» Петра Чайковського (1960; обидві — студія Одеської консерваторії);
• «Пер Ґюнт» на музику Едварда Ґріґа (1961, Татарський театр опери та балету);
• «Дюймовочка» Юхима Русинова (1968, Донецький театр опери та балету).

Брала участь у республіканських виставках з 1960 року, зарубіжних — з 1965 року (зокрема в Александрії у 1965 році).

Роботи зберігаються у Державному центральному театральному музеї імені Олексія Бахрушина у Москві.

Література

• Зосимович Ольга Анатоліївна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 172—173.;
• Зосимович, Ольга Анатольевна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1983. — Т. 4, книга 1 (Елева—Кадышева). — С. 346. (рос.);
• С. Г. Крижевська. Зосимович Ольга Анатоліївна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. — Т. 11 : Зор — Как. — 710 с. — ISBN 978-966-02-6092-4.