Зофеноприл

Зофеноприл — синтетичний антигіпертензивний препарат, що належить до групи інгібіторів АПФ, для перорального застосування. Зофеноприл розроблений у Швейцарії у кінці 90-х років ХХ століття.^[1]

Зофеноприл
Систематизована назва за IUPAC
(2S,4S)-1-((S)-3-(benzoylthio)-2-methylpropanoyl)-4-(phenylthio)pyrrolidine-2-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код	C09AA15
PubChem	92400
CAS	81872-10-8
DrugBank
Хімічна структура
Формула	C22H23NO4S2
Мол. маса	429,552 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність	78%
Метаболізм	Печінка
Період напіввиведення	5,5 год.
Екскреція	Нирки, Жовч, фекалії
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата	ЗОКАРДІС®, «A.Menarini Manufacturing Logistics & Servises S.r.L.» компанії «BERLIN-CHEMIE AG (MENARINI GROUP)»,Італія/Німеччина UA/3246/01/02 26.05.2005-26/05/2010

Фармакологічні властивості

Зофеноприл — синтетичний лікарський препарат, що належить до групи інгібіторів АПФ. Механізм дії препарату полягає у пригнічення ренін-ангіотензин-альдостеронової системи плазми крові, яка приводить до зменшення впливу ангіотензину ІІ на судини та до зменшення секреції альдостерону, що призводить до збільшення концентрації калію у сироватці крові та збільшення втрати рідини та натрію. Після прийому зофеноприлу у результаті інгібування ангіотензинперетворюючого ферменту підвищується активність калікреїн-кінінової системи, що призводить до вазоділатації та підвищення активності простагландинової системи. Зофеноприл знижує загальний периферійний опір судин, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, перед- та постнавантаження на міокард. Після прийому зофеноприлу спостерігається більша тривалість інгібування активності ренін-ангіотензин-альдостеронової системи. Це пов'язано із високою ліпофільністю препарату та призводить до швидкого проникнення зофеноприлу в тканини серця та судин, а також тривалого ефекту (до 24 годин після прийому).^[2] Зофеноприл має також виражену антиішемічну та кардіопротективну дію.^[2][3] Зофеноприл належить до тривало діючих сульфгідрильних інгібіторів АПФ. Антиоксидантний та кардіопротективний ефект препарату пов'язується із наявністю сульфгідрильних груп. Крім того, зофеноприл активує ендотеліальну NO-синтазу, що приводить до активації вироблення оксиду азоту та зменшує ендотеліальну дисфункцію. Антиоксидантна дія зофеноприлу призводить до зменшення пошкодження міокарду в умовах ішемії та швидку реперфузію і швидше відновлення скоротливої здатності міокарду.^[2] У невеликих дослідженнях зофеноприл показав більшу антигіпертензивну активність, чим атенолол та еналаприл, та меншу кількість побічних ефектів.^[4][5]

Фармакодинаміка

Зофеноприл швидко і добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті та швидко метаболізується у печінці з утворенням активного похідного — зофеноприлату. Максимальна концентрація препарату в крові досягається протягом 1,5 години. Біодоступність зофеноприлу становить 78%.^[2] Зофеноприл добре зв'язується з білками плазми крові. Високі концентрації зофеноприлу спостерігаються у серці та судинах, крім цього, зофеноприлат накопичується у судинах, із чим пов'язують здатність зофеноприлу захищати епітелій судин від пошкодження вільними радикалами та зменшувати інактивацію оксиду азоту.^[2] Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко.^[6] Метаболізується зофеноприл у печінці з утворенням як активних, так і неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно із сечею, частково — із калом і жовчю. Період напіввиведення зофеноприлу становить 5,5 годин, при порушеннях функції печінки цей час може збільшуватися.

Показання до застосування

Зофеноприл застосовується при гіпертонічній хворобі легкого та середнього ступеня важкості; при лікування хворих гострим інфарктом міокарду у перші 24 години після початку захворювання зі стабільною гемодинамікою за умови, що їм не проводили тромболітичну терапію.

Побічна дія

При застосуванні зофеноприлу можливі наступні побічні ефекти:

• Алергічні реакції — нечасто (0,1—1%) висипання на шкірі, свербіж шкіри, мультиформна еритема; рідко (0,01—0,1%) синдром Стівенса-Джонсона, синдром Лаєлла, набряк Квінке, фотодерматоз, алопеція.
• З боку травної системи — часто (1—10%) нудота, блювота, біль у животі, запор або діарея, сухість у роті, стоматит; дуже рідко (менше 0,01%) гепатит, панкреатит, холестатична жовтяниця, кишкова непрохідність.
• З боку нервової системи — часто головний біль, запаморочення; рідко (0,01—0,1%) слабкість, депресія, зміна настрою, порушення сну, парестезії, імпотенція, порушення рівноваги, сплутаність свідомості, шум у вухах, порушення зору, дисгевзія.
• З боку дихальної системи — кашель (найчастіший побічний ефект препарату — спостерігається у 3,2% пацієнтів, що приймали зофеноприл)^[3]; нечасто (0,1—1%) бронхіт, бронхоспазм, задишка, синусит, риніт.
• З боку серцево-судинної системи — у поодиноких випадках васкуліт, тахікардія, аритмія, приступи стенокардії, виникнення інфаркту міокарду, втрати свідомості, гіпотензія, інсульт, тромбоемболія легеневої артерії^[6]
• З боку опорно-рухового апарату — нечасто (0,1—1%) міалгії, артралгії, міозит, артрит, серозит.
• З боку сечовидільної системи — нечасто (0,1—1%) ниркова недостатність, протеїнурія, порушення сечопуску.
• Зміни в лабораторних аналізах — нечасто (0,1—1%) анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія, зниження гематокриту, агранулоцитоз, панцитопенія, еозинофілія, підвищення рівня активності трансаміназ в крові, підвищення рівня білірубіну в крові, підвищення рівня креатиніну та сечовини в крові, підвищення титру антиядерних антитіл (ANA).

Протипокази

Зофеноприл протипоказаний при підвищеній чутливості до інгібіторів АПФ; ангіоневротичний набряк, пов'язаний із інгібіторами АПФ в анамнезі або спадковий ангіоневротичний набряк; при важкому порушенні функції печінки; при вагітності та годуванні грудьми; при двобічному стенозі ниркових артерій чи однобічному у разі наявності однієї нирки. Препарат не застосовується у дитячому віці.

Форми випуску

Зофеноприл випускається у вигляді таблеток по 0,0075 та 0,03 г. Зофеноприл разом із гідрохлоротіазидом входить до складу комбінованого препарату «Зокардіс плюс».^[7]