Зюбіна Римма Анатоліївна

Ри́мма Анато́ліївна Зю́біна (нар. 23 серпня 1971(19710823), Ужгород) — українська акторка, телеведуча та громадська активістка. Виконавиця головної ролі Дарини в фільмі «Гніздо горлиці». Ведуча програми «По обіді шоу» на UA: Перший (2018—2019), шоу «Новий День» на телеканалі «Прямий» (2019). Голос «Радіо Культура».

Римма Анатоліївна Зюбіна
Римма Зюбіна (2016)
Народилася	23 серпня 1971(1971-08-23) (54 роки)  Ужгород, Українська РСР, СРСР[1]
Національність	українка
Громадянство	СРСР →  Україна
Діяльність	акторка театру, кіноакторка, акторка
Alma mater	КНУКіМ
Роки діяльності	1990 — дотепер
Діти	Даниїл Мойсеєв
Провідні ролі	Дарина у фільмі «Гніздо горлиці»
IMDb	ID 2966993
Нагороди та премії
«Золота дзига» (2017) «Київська пектораль» (2004, 2008)
Римма Анатоліївна Зюбіна у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Володарка премії «Золота дзиґа» в номінації «Найкраща жіноча роль» за роль Дарини у фільмі «Гніздо горлиці» (2016). Також за цю роль нагороджена спеціальною відзнакою на Міжнародному кінофестивалі в Мангеймі / Німеччина / 2016 і на Міжнародному кінофестивалі «Кохання це безумство» в Варні/Болгарія/2017 за кращу жіночу роль. Дворазова лауреатка театральноі премії «Київська пектораль» (2004, 2008).

«Найкраща акторка 2016—2019» рейтингу «Знято в Україні». Увійшла до 100 жінок, відзначених Всеукраїнським рейтинговим журналом «Гордість та краса України» 2019.

У березні 2014 акторка заявила, що більше не співпрацюватиме в кіно/телепроєктах виробництва Росії. Принципово відмовляється від отримання державної нагороди «Заслужена артистка», бо вважає це радянськими нагородами.

Життєпис

Народилася в Ужгороді на Закарпатті, мати з Чернігівщини, батько — з Сум, а сестра Лариса народилась у Чернівцях. З 3 до 7 років прожила в Угорщині через те, що батько був військовим. Саме там, побачивши виставу «Попелюшка» з сестрою у головній ролі, захотіла стати акторкою. Сестра Лариса закінчила хімічний факультет УжНУ і є кандидаткою технічних наук, але саме її «Попелюшка» мала ключовий вплив на вибір професії Риммою.

З дитинства займалася балетом, навчалася у музичній школі, в дитячому театрі «Ровесник», театрі-студії при Закарпатському облмуздрамтеатрі, де з 17 років грала в виставах у масових сценах. З дитинства брала участь в радіо та телепередачах, конкурсах читців, вела концерти.

З відзнакою закінчила Ужгородське культурно-освітнє училище, після чого запрошена на посаду акторки трьома професійними театрами, але вступає на режисерський курс в Майстерню Дмитра Чайковського Київського державного інституту культури (нині Київський національний університет культури і мистецтв). Провчившись рік, приймає пропозицію від Закарпатського облмуздрамтеатру і повертається в Ужгород.

У шлюбі з театральним режисером Станіславом Мойсеєвим, який очолював Київський Молодий театр з 1986 по 2012, а з 2012 по 2017 роки обіймав посаду художнього керівника Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка^[2]. Разом з ним працювала спочатку в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі, Київському театрі «Браво», потім — у Київському академічному Молодому театрі.

28 вересня 1998 року народила сина Даниїла, який з двох років знімається у кіно, зокрема, виконав головну роль у фільмі Романа Синчука «Гайдамака».

Робота в театрі

У 19 років почала працювати акторкою в Закарпатському обласному музично-драматичному театрі, перевівшись на заочну форму навчання у київському виші. Через рік переїздить до Києва, де з 1991 по 1997 працює в різних театрах — професійному Камерному Театрі-студії класичної п'єси, Театрі юного глядача^[3], Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра, Театрі «Золоті ворота», Театрі «Сузір'я», Театрі «Браво».

1992 року дебютує в кіно в головній ролі у фільмі «Про шалене кохання, снайпера та космонавта» (Д. Томашпольський). 1992 починає працювати на телеканалі «УТ-1» ведучою програми дитячої редакції «Еники-Беники», з 1994 у популярній сімейній програмі «Лего-Експрес».

• У 1994 році закінчила режисерське відділення Київського державного інституту культури.
• 1997 - 2019 акторка Київського академічного Молодого театру.
• 2018 на волонтерських засадах грає в Луганському обласному музично-драматичний театрі в Сєвєродонецьку.
• З 2022 Луганський театр працює в Сумах, і акторка з 2022 продовжує свою творчу співпрацю з театром.
• 2019 - Львівський театр «Воскресіння»,
• 2020 - Київський Театр «Особистості», «Дикий театр»
• 2022 - співпраця з Херсонським музично-драматичним театром ім. М. Куліша в документальній виставі «Лишатися не можна»
• Від грудня 2022 — акторка Одеського обласного українського музично-драматичного театру ім. Василя Василька.
• Вересень 2023 бере участь в роботі над виставою Національного драматичного театру ім. М. Заньковецької, Львів.

Вистави за участю Зюбіної брали участь у престижних театральних форумах: Единбурзькому міжнародному театральному фестивалі (Велика Британія), Каїрському міжнародному театральному фестивалі (Єгипет), Міжнародному театральному фестивалі «Золотий лев» (Україна, Львів), «Ельблонгська театральна весна» (Ельблонг, Польща).

У 2014 році оголосила, що у рамках конкурсу «Коронація слова» буде призначено спеціальна відзнака від Римми Зюбіної за твір про відому американську співачку українського походження Квітку Цісик.^[4]

У серпні 2016 році організувала фестиваль дитячого кіно «ФільмФестБук» у дитячому таборі «Артек-Буковель».^[5]

Кінокар'єра

Дебютувала у кіно 1992 року в фільмі Дмитра Томашпольського «Про шалене кохання, снайпера і космонавта». Після чого мала восьмирічну перерву, бо «українське кіно не знімали взагалі»^[6].

За понад 30 років роботи в кінематографі знялася у близько 100 телефільмах та у 11 повнометражних кінофільмах. Головна роль у фільмі «Гніздо горлиці» (2016), який отримав нагороду «Золотий Дюк» у номінації «Найкращий український повнометражний фільм» на Одеському міжнародному фестивалі, шість нагород кінопремії «Золота дзига», зокрема і перемога Зюбіної в номінації «Найкраща акторка»^[7]. Нагорода «Найкраща акторка» в Варні кінофестиваль «Кохання - це шаленство».^[8] Також цю роботу відзначило журі 65-го Міжнародного кінофестивалю Мангейм-Гайдельберг (Німеччина)^[9].

У 2018 знялась у словацько-українському фільмі «Межа», що був представлений в міжнародній програмі кінофестивалю в Карлових Варах і отримав нагороду за «Найкращу режисуру»^[10].

Фільмографія

Рік		Назва	Роль
1992	ф	Про шалене кохання, снайпера й космонавта	героїня
1993	тф	Три ідеальні подружжя	Клара
1995	с	Острів любові	Гапка (серія «Двобій»)
2000	ф	Пригоди покинутого чоловіка, або Життя як цирк	Анна Іванівна
2001	с	Леді Бомж	Іраїда Горохова
2001	с	Леді Бос	Іраїда Горохова
2003	с	Дух землі	Оксана Харченко
2003	ф	Жіноча інтуїція	Лілія
2003	с	Леді Мер	Іраїда Горохова
2003	с	Житлово-експлуатаційна комедія	Віра
2004	тф	За два кілометри від Нового року	Ніна
2004	с	Убий мене! Ну будь ласка	тамада
2004	с	Плакальник, або Новорічний детектив	Кирюшкіна
2004	с	Весела компанія	стара комсомолка
2004	с	Далеко від Сансет-Бульвару	акторка на кінопробах
2004	ф	Тобі, справжньому	директорка дитбудинку
2005	с	Присяжний повірений	Глафіра
2005	с	Другий фронт	розвідниця
2005	с	Летюча миша	Матильда
2005	ф	Жіноча інтуїція 2	Лілія
2005	с	Повернення Мухтара-2	Ясновська
2006	ф	Аврора	Анастасія Савченко
2006	с	Янгол з Орлі	Фанні Дюбуа
2006	с	Міський романс	Юлія Михайлівна Броннікова
2006	тф	Пригоди Вєрки Сердючки	епізод
2007	с	Смерть Шпигунам	Валентина
2007	с	Скарб	Даша
2008	тф	Операція «Че Ґевара»	вихователька дитячого садка
2008	с	Абонент тимчасово недоступний	Світлана Зуєва
2008	ф	Хочу дитину	Тамара
2008	с	Доярка з Хацапетівки 2: Виклик долі	Роза
2008	с	Осінній вальс	Оля
2009	тф	Будинок для двох	Ніна Семенова
2009	кф	Тато
2009	тф	Вагома підстава для вбивства	Ірина Петрівна
2010	с	Акула	Лена
2011	с	Доярка з Хацапетівки 3	Роза
2011	с	Мінливості кохання	Марина
2011	с	Терміново! Шукаю чоловіка	Римма Іванівна
2011	с	Заєць, смажений по-берлінськи	Клавдія
2012	с	Лист очікування	Раїса
2012	с	Брат за брата-2	дружина Суворова
2013	кф	Свєтка	Свєтка
2014	с	Пізнє каяття	Лідія Прокаєва
2014	кф	Мандрагора	Марина
2014	с	Пограбування по-жіночому	Тома
2014	ф	Трубач	Тетяна Іванівна
2015-2017	с	Гвардія 2	Жанна
2015	кф	Віддалік
2015	с	Поділися щастям своїм	Катерина Шатрова
2015	с	Щоб побачити веселку, треба перечекати дощ	Тетяна
2016	с	Чорна квітка	Валентина
2016	кф	Відлуння	дружина полковника
2016	с	Вирок ідеальної пари
2016	ф	Гніздо горлиці	Дарина
2017	ф	Межа	Ганна Дацей
2017	ф	DZIDZIO Контрабас	продавчиня
2019	ф	Давай танцюй	мама Микити
2019	кф	Між рядками	директор бібліотеки
2019	с	Таємниці	Софія
2019	с	Агенти справедливості	акторка
2020	мф	Віктор Робот	Мама (голос)
2020	с	Вижити за будь яку ціну	Світлана
2020	ф	Казка старого мельника	жінка на возі
2021	с	#Яжебать
2021	с	Моя улюблена Страшко	Вероніка Веронська
2021	с	Люся інтерн	Люся Жук
2021	ф	Я працюю на цвинтарі	жінка в чорному капелюсі
2021	с	Папаньки
2022	ф	Памфір	ведуча програми «Вітаємо піснею»
2022	кф	Валера	Галя
2023	ф	Злегка прочинені двері	Катерина
2023	тф	Юрик. Дорога, не торкаючись землі	бабуся
2023	с	Ботоферма	Ірина Паляниця, мати Антона
2024	ф	Смак Свободи
2024	ф	Редакція	мати
TBA	ф	7 бажань
TBA	с	Моя війна і я

Голос фільму. Озвучено :

2022 документальний фільм “Маріуполь. Невтрачена Надія» реж. М. Литвинов.

2023 документальний фільм «Ізоляція» реж. І. Мінаєв.

2024 документальний фільм «Подорож до Планети Параджанова» реж. Т. Томенко.

2024 документальний фільм «Потяг до життя».

Аудіокниги:

Аудіокнига Катерина Калитко «Земля загублених», Радіо Культура.

Аудіокнига Тамара Горіха Зерня «Доця», Радіо Культура.

Аудіокнига Агата Крісті «13 загадкових випадків» Мегого

Театральні ролі

Закарпатський обласний державний український музично-драматичний театр

• 1990 — «Хочу зніматися в кіно» Ніла Саймона, реж. Станіслав Мойсеєв — Ліббі Таккер
• 1991 — «Федра» Ж. Расіна, реж. Станіслав Мойсеєв — Арісія

Київський театр юного глядача на Липках

• 1992 — «Чарівні черевички» Геннадія Мамліна, реж. Олександр Балабан — Бетсі
• 1992 — «Полювання на носорога» Миколи Гумільова, реж. Олександр Балабан — Елу

Київський академічний театр юного глядача на Липках

Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір'я»

Київський театр «Золоті ворота»

• 1994 — «Убивець» Федора Достоєвського; реж. Валерій Пацунов — Соня Мармеладова
• 2003 — «Евридика» Жан Ануй; реж. Валерій Пацунов — Евридика

Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра

• 1992 — «Брехня» Володимира Винниченка, реж. Олександр Балабан — Наталя Павлівна

1992 «Сімейне щастя» О.Салинський, реж.О.Балабан, роль- Дівчина

Київський театр «Браво»

• 1994 — «Ні з тобою, ні без тебе» Маргарит Дюрас; реж. Станіслав Мойсеєв — Дівчина

1994 «Трохи кохання в цьому шаленому світі» Ф.Саган, реж. В. Петров, роль - Присцилла Честерфілд. 1995 «Панночка» Н.Садур /за мотивами М. Гоголя/ реж. Сергій Федотов - «Панночка»

• 1996 — «Привиди» Генріха Ібсена; реж. Станіслав Мойсеєв — Регіна
• 1997 — «Коло» Генріха Ібсена, реж. Станіслав Мойсеєв — Елізабет
• «Снігова Королева» Шварц/Андерсен, реж. Володимир Судьїн - «Герда»

Київський національний академічний Молодий театр^[11]

• 1997 «Житіє простих» Наталка Ворожбит, реж. Юрій Сидоренко - «Люба»
• 1997 — «Дон Жуан» Жана-Батиста Мольєра, реж. Станіслав Мойсеєв — Дівчина-Фантом
• 1999 -«Малюк» музика Юрій Шевченко реж. Володимир Бегма - « Марі»
• 2000 — «Русалонька» Людмили Разумовської за казкою Ганса Крістіана Андерсена; реж. Євген Курман, роль - Русалонька
• 2000 — «Трагедія Гамлета, принца данського» за п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Станіслав Мойсеєв — Офелія
• 2001 — «Гедда Габлер» Генріха Ібсена; реж. Станіслав Мойсеєв — Теа Ельфстед
• 2003 - «Жінки і війна» Джеват Ель Есседі, реж. Д.Ель Есседі - «Міріам»
• 2003 — «Дядя Ваня» Антона Чехова; реж. Станіслав Мойсеєв — Соня
•   «Маринований аристократ» за Ірени Коваль; реж. Станіслав Мойсеєв — Дружина
• 2005 — «В моїм завершенні – початок мій…» Фрідріха Шиллера; реж. Станіслав Мойсеєв — Марія Стюарт
• 2007 — «Четверта сестра» Януша Гловацького; реж. Станіслав Мойсеєв — Таня
• 2007 — «Право на любов» («Пізня любов») Олександра Островського, реж. Юлія Маслак — Людмила
• 2010 - «Поки мама не прийшла» Ремі де Вос, реж. Крістоф Фьотріє - Анн
• 2009 — «Торчалов» Микити Воронова, реж. Станіслав Мойсеєв, Валерій Легін роль -Римма
• 2012 — «Любовні листи до Сталіна» Хуана Майорги; реж. Станіслав Мойсеєв — Дружина Михайла Булгакова
• 2013 — «Янгольська комедія»; реж. Лев Сомов — Донна Джезуальдо
• 2016 — «Second love» Олени Ісаєвої; реж О. Щурська — Надя
• 2016 — «Це все вона» Андрія Іванова; реж. Влада Бєлозоренко — Мати / Тоффі / Вона
• 2017 — «Різня» за п'єсою Ясміни Рези; реж. Влада Бєлозоренко — Веронік

Інші театри

Театр «Сузір‘я»

• 1994 «Кроткая» Федора Достоєвського; реж. Ю.Галатюк — Ліза. Київський театр-студія коасичноі п‘єси
• 1994 «За кулісами холодно» Мішель Де Гельдерод;за п‘єсою «Смерть актора», реж. Олександр Балабан — Регіна-акторка
• 2018 — «Схід — Захід» за дитячою драматургією; реж. Влада Бєлозоренко — Бабуся, Циган, Дух бабусі, Мама (Київський театр «Актор»)^[12]
• 2018 — «Веселий дух», реж. В. Московченко — Мадам Аркаті (Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр, Сєвєродонецьк), 2018

2018 «Номери» О. Сенцов, реж.Тамара Трунова

• 2019 — «Серпень. Графство Осейдж» реж. Алла Федоришина — Барбара (Львівський академічний духовний театр «Воскресіння»)

2020 «Нові шрами» документальна вистава, реж. Н. Сиваненко, Дикий театр

• 2020 — «Бракований Рай» Сергія Пономаренка; реж. Наталія Сиваненко (Театр «Особистості», Київ)
• 2021 «Ідеальний рецепт» Сергій Пономаренко, реж. Марія Мага - «тьотя Зоя» Театр «Особистості»
• 2022 — «Лишатися (не) можна»; документальна вистава, реж. Євген Рєзніченко (Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр ім. Миколи Куліша на сцені Національного академічного драматичного театру ім. Лесі Українки)

2023:

• «Карпатський вестерн» автори - Піратська Бухта, реж. М. Голенко, роль - Лопаха. Одеський обласний музично-драматичний театр ім. В. Василька
• «Я помщуся світові любов‘ю» поезія Розстріляного Відродження та 60-десятників, реж. В. Федотова - Романько. Одеський обласний музично-драматичний театр ім. В. Василька
• «Вороги. Історія любові» Іцхак Башевіс Зінгер, реж. М. Голенко, роль - Тамара. Національний драматичний театр ім. Марії Заньковецької, Львів
• 2024 - «Червона Рута» Н. Ворожбит, реж. М. Голенко, роль - Міля, Національний драматичний театр ім. М. Заньковецької, Львів
• 2025 - «Дещо дивне сталося зі мною» автор тексту і режисер Д. Собчук - Сухолиткий, роль - Світлана, Національний драматичний театр ім. М. Заньковецької, Львів

Громадянська позиція

Акторка займається волонтерством, є амбасадоркою київської благодійної організації «Фонд допомоги онкохворим дітям „Краб“ [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.] Отримала нагороду за допомогу онкохворим дітям „Древо життя“^[13].

Грає на волонтерських засадах виставу в Луганському українському музично — драматичному театрі, який з окупованої території переїхав в Сєвєродонецьк, а під час повномасштабного вторгнення, театр переїхав в Суми.

Після анексії Росією Криму принципово відмовляється брати участь у російських проєктах.^[14]

Також є принциповою позицією акторки відмова від отримання державного звання „Заслужена артистка України“.

Є активною учасницею та ініціаторкою акцій на підтримку звільнення незаконно засудженого українського кінорежисера Олега Сенцова та інших українських політв'язнів. 31 травня 2018 записала відеозвернення на підтримку незаконно увязненного у Росії українського режисера Олега Сенцова^[15].

2025 підтримала ініціативу акторів проти харасменту і започаткувала в соціальних мережах флешмоб #немовчи.^[16]

Нагороди й номінації

Рік	Категорія	Робота	Результат
«Золота дзиґа»
2017	Найкраща акторка	Гніздо горлиці	Перемога
2018	Найкраща акторка другого плану	Межа	Номінація
«Київська пектораль»
2004	Найкраще виконання жіночої ролі другого плану	Дядя Ваня	Перемога
2008	Найкраще виконання жіночої ролі	Четверта сестра	Перемога
Міжнародний кінофестиваль Мангейм-Гайдельберг
2016	Special Achievement Award	Гніздо горлиці	Перемога
Міжнародний кінофестиваль «Любов — це божевілля» (Болгарія)
2017	Найкраща акторка	Гніздо горлиці	Перемога
Чорний лотос
2025	Акторка театру (головна роль)	Вороги. Історія любові	Перемога
Кінофестиваль „КіТи“ (Маріуполь)
2016	Найкраща жіноча роль	Відлуння	Перемога
Державна премія імені Лесі Українки
2017	Фільми для дітей	Трубач	Перемога
Спеціальна премія програми «Зірковий шлях»
2021	Геть стереотипи року		Перемога
«Людина року»
2018	Митець року		Номінація
2017	Найкрасивіша жінка України		Номінація
2018			Номінація

2022 - Only The Best Film Awards, Маямі, США. Краща актриса. Короткометражний фільм "Валєра". Реж. О. Артушевська ^[17]

Цікаві факти

Мріє зіграти Квітку Цісик, відому американську співачку українського походження.

На літературному конкурсі «Коронація Слова», з метою пошуку матеріалу для сценарію, започаткувала номінацію «Твір на тему Квітка Цісик». Ця номінація існувала 7 років.^[18]