Калібек Куанишпаєв

Калібек Куанишпаєв (каз. Қуанышбаев Қалыбек; 25 квітня 1893(1893квітня25) — 7 червня 1968) — казахський, радянський актор. Народний артист СРСР (1959). Один із засновників казахського професійного театрального мистецтва.

Калібек Куанишпаєв
Народився	25 квітня 1893(1893-04-25)  Каркаралінський повітd, Семипалатинська область, Степове генерал-губернаторство, Російська імперія
Помер	7 червня 1968(1968-06-07)[1] (75 років)  Алмати, Казахська РСР, СРСР[1]
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	актор, політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія	КПРС
Нагороди
IMDb	ID 0473344

Біографія

Народився 25 квітня 1893 року у селі Саритау (нині — в Каркаралінському районі, Карагандинська область, Казахстан). Походить з підроду байбори роду каракесек племені аргин.

У 1916 році його мобілізували на будівництво оборонних споруд у прифронтовій смузі Білорусі, у 1917 році працював в Омську на шкіряному заводі, потім перегонником худоби у рідному селі. Підтримав Жовтневу революцію, якийсь час був головою сільради^[2].

Перші виступи Куанишпаєва як народного коміка-гострослова належать до початку 1920-х років, коли він брав участь у Кояндинському ярмарку неподалік Семипалатинська у складі «бродячої трупи», до якої входили співаки, борці, жонглери, танцюристи та інші^[3]. Артист організував самодіяльний драматичний гурток, складав сатиричні оповідання та ставив їхні інсценування^[2].

У 1925 році у Кзилорді брав участь у створенні першого професійного казахського театру (нині Казахський державний академічний театр драми імені М. О. Ауезова). У 1928 році разом з театром приїхав до Алмати та пропрацював у цій трупі до 1964 року. За сорок років сценічного життя зіграв понад 150 ролей.

З 1937 року знімався у кіно^[2].

Вів педагогічну роботу.

Займався також художньою літературою, писав короткі п'єси, скетчі, гуморески, сатиричні вірші для радіо й естради. Вийшли друком дві його збірки сатиричних віршів «Түйреуіш» («Шпилька») та «Шаншарлар» («Остряки»). Автор (разом із Ш. Хусаїновим) п'єс «Шаншарлар» («Гострослови»), поставленої Казахським театром драми ім. М. Ауезова у 1948 році, і «Ақ жаулиқ — көк жаулиқ».

Член ВКП(б) з 1943 року. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 2-4 скликань (1946—1958)^[4].

Помер 7 червня 1968 року. Похований в Алмати на Центральному цвинтарі^[5].

Нагороди та звання

• Заслужений артист Казахської РСР
• Народний артист Казахської РСР (1936)
• Народний артист СРСР (1959)
• Сталінська премія третього ступеня (1952) — за виконання ролі Кунанбая у виставі «Абай» М. Ауезова
• Два ордени Леніна (зокрема 1946 — у зв'язку з 20-річчям театру)
• Орден Трудового Червоного Прапора (1945)
• Два ордени «Знак Пошани» (1936^[6] та 1938)
• Медалі.

Ролі у театрі

• 1925, 1933, 1957 — «Енлік — Кебек» М. Ауезова — Кебек, Кобей, Нисан Абиз
• 1935 — «Нічні гуркіти» М. Ауезова — Танеке
• 1936 — «Ревізор» М. Гоголя — Городничий
• 1940 — «Абай» М. Ауезова та Л. Соболєва — Абай
• 1942 — «Гвардія честі» М. Ауезова та А. Абішева — генерал Панфілов
• 1942 — «Трагедія поета» Г. Мусрепова — Балуан
• 1942 — «Алдар-Косе» Ш. Хусаїнова — буфонний візир Шораяк
• 1943 — «Приборкання норовливої» В. Шекспіра — Баптіста
• 1947 — «Переможці» Б. Чирскова — Виноградов
• 1949 — «Абай» за романом" Шлях Абая " М. Ауезова — Кунанбай
• 1952 — «Квітне, степу!» А. Тажибаєва — садівник Жанас
• «Отелло» В. Шекспіра — Брабанціо^[4].

Фільмографія

• 1938 — «Амангельди» — Байбол
• 1940 — «Райхан» — акін
• 1942 — «Пісня про велетня» (короткометражний) — батько Толагая
• 1945 — «Пісні Абая» — Абай
• 1948 — «Золотий ріг» — Бергалієв, міністр
• 1954 — «Поема про кохання» — Жаркін
• 1957 — «Його час прийде» — Чингіз
• 1957 — «Ботагоз» — епізод
• 1959 — «Одного разу вночі» — дід Жарас
• 1964 — «Безбородий ошуканець» — Єрали
• 1965 — «Мрія моя» — епізод^[4].

Пам'ять

• Ім'ям К. Куанишпаєва названий Казахський музично-драматичний театр в Астані та вулиці в Алмати, Караганді, Каркаралінську.
• Встановлено меморіальну дошку на будинку актора у Каркаралінському районі.