Камінь-Каширський район (1940—2020)

Ця стаття про колишній Камінь-Каширський район. Про сучасний район див. Камінь-Каширський район.

Ка́мінь-Каши́рський райо́н — колишня територіально-адміністративна одиниця на півночі Волинської області України, з районним центром в м. Камінь-Каширський, у субрегіоні Полісся. Утворений радянським режимом 1940 р. на українських землях, які входили до складу Другої Польської Республіки. З 1941 по 1943 — у складі Райхскомісаріату Україна, 1943—1944 — територія партизанської республіки під контролем УПА. 1944 формально поновлений як район у складі СРСР, але реальна радянська влада запроваджена не раніше 1946. Без змін увійшов до складу держави Україна. Населення — понад 62 000 осіб.

Камінь-Каширський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Волинська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Волинська область
Код КОАТУУ:	0721400000
Утворений:	1940
Ліквідований:	17 липня 2020 р.[1]
Населення:	▬ 64040 (на 1.1.2019)
Площа:	1747 км²
Густота:	36.7 осіб/км²
Тел. код:	+380-3257
Поштові індекси:	44500—44581
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Камінь-Каширський
Міські ради:	1
Сільські ради:	31
Міста:	1
Села:	64
Мапа району
Районна влада
Вебсторінка:	Камінь-Каширська РДА
Адреса:	44500, Волинська обл., Камінь-Каширський район, м. Камінь-Каширський, вул. Воля, 2
Мапа
Камінь-Каширський район у Вікісховищі

На терені району 1 міська рада і 31 сільська рада, яким підпорядковується 64 населені пункти.

Географія

	Любешівський район	Любешівський район
Ратнівський район		Любешівський район
Старовижівський район	Ковельський район	Маневицький район

Площа 1 747 км² (2-е місце у Волинській області). Головні річки — Стохід, Турія, Цир. Торф'яні болота. У районі понад двадцять озер. Серед них озеро Заболоцьке, що біля села Сошичне — карстового походження.

Природно-заповідний фонд

Ботанічні заказники

Верхівський, Вутвицький (загальнодержавного значення), Грузьке болото, Залазький, Карасинський, Мочуринський, Нуйнівський, Підрічанський, Поступельський журавлинник.

Гідрологічні заказники

Великообзирський, Озеро Карасине, Озеро Лука, Озеро Мочурине, Озеро Озюрко, Озеро Скомирське, Озеро Сошичне, Озеро Стобихівське, Турський, Цир.

Загальнозоологічні заказники

Ясенівка.

Ландшафтні заказники

На р. Стохід 1998 створений ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Стохід».

Бузаки, Качинський, Королівка, Мішеч, Свято-Бузаківський, Сірче, Стохід (загальнодержавного значення), Хотешівський.

Лісові заказники

Діброва, Карпилівський, Новочервищанський, Поступельський, Силікатний.

Ботанічні пам'ятки природи

Берізка, Дуб звичайний (Нуйнівське лісництво), Дуб звичайний (с. Підріччя), Смерека, Соснина.

Гідрологічні пам'ятки природи

Озеро Добре (загальнодержавного значення).

Зоологічні пам'ятки природи

Поселення бобрів, Чапля, Чорний бусел.

Історія

Територія району належить до південно-західного Полісся. До 1569 — у складі Великого князівства Литовського, з 1648 — ліквідовано владу Речі Посполитої і запроваджено контроль у Козацької держави Богдана Хмельницького. 1667 — за умовами Андрусівської змови остаточно повернуто до складу Речі Посполитої. 1793 — анексія на користь Російської імперії. 1917—1920 — у складі УНР. 1920—1939 — у складі Польщі.

Камінь-Каширський район у роки Другої світової війни став базою УПА на Поліссі. За офіційним адміністративним поділом німецької окупаційної влади район входив до Камінь-Каширської округи, у структурі українського повстанського руху — належав до Ковельського округу групи «Північ» поліської зони. Основна ударна група розташувалася в районі села Хотешів. Головну роль у формуванні тут загонів УПА відіграли священик Олександр Білецький та стрілець Петро Маковецький («Вовчок»). Саме вони згуртували навколо себе камінь-каширську молодь, проводили велику пропагандистську роботу.

У Камінь-Каширському районі цивільні органи управління ОУН діяли в 60-70 % населених пунктів^[2].

5 лютого 1965 Указом Президії Верховної ради Української РСР передано Видертську, Ворокомлівську, Пнівненську та Тоболівську сільради Любешівського району Волинської області до складу Камінь-Каширського району.^[3]

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Камінь-Каширського району

Район поділяється на 1 міську і 31 сільську раду, що об'єднують 65 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Камінь-Каширський^[4].

Економіка

Станом на 1 квітня 2010 року в районі зареєстровано 1919 суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі 109 малих підприємства, 1810 фізичних осіб-підприємців, а також 30 фермерських господарств. Функціонує два потужних лісогосподарських підприємства — державний і міжгосподарський лісгоспи, на яких зайнято більш як тисяча працівників. Глибока промислова криза, безробіття.

Транспорт

Територією району проходять такі автошляхи: Р14, Т 0308 та Т 0311.

У районі є чотири зупинни пункти: Запруддя, Нуйно-Нове, Нуйно-Старе, Сосичне.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[5]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	30 190	7739	5221	8904	5281	2932	113
Жінки	31 954	7387	5003	7714	5884	5654	312
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 113  85 + 312  187  80-84 413  553  75-79 1359  1064  70-74 1957  1128  65-69 1925  1165  60-64 1612  978  55-59 1105  1501  50-54 1578  1637  45-49 1589  2247  40-44 1971  2043  35-39 1761  2103  30-34 1785  2511  25-29 2197  2567  20-24 2476  2654  15-20 2527  2718  10-14 2586  2591  5-9 2456  2430  0-4 2345

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Камінь-Каширського району була створена 61 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 72,68 % (проголосували 31 958 із 43 968 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 45,42 % (14 516 виборців); Юлія Тимошенко — 24,90 % (7 958 виборців), Олег Ляшко — 16,41 % (5 244 виборців), Анатолій Гриценко — 3,63 % (1 159 виборців), Сергій Тігіпко — 2,15 % (686 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.^[6]

Персоналії

У селі Запруддя на початку ХХ ст. проживала одна з гілок славетної родини Косачів — О. Тесленко-Приходько, тітка Лесі Українки. Тут бувала сама поетеса, а її мати Олена Пчілка зібрала багато фольклорного матеріалу. Також знаний уродженець Камінь-Каширського району — Григорій Рафальський із села Нуйно. У першій половині XIX століття митрополит Новгородський і Санкт-Петербурзький.

• Гончарук Іван Савич — вояк УПА.

Пам'ятки

• Перелік пам'яток історії Камінь-Каширського району
• Перелік пам'яток археології Камінь-Каширського району
• Пам'ятки архітектури Камінь-Каширського району