Кам'янець-Подільський (станція)

Кам'янець-Подільський — вантажна залізнична станція 2-го класу Жмеринської дирекції Південно-Західної залізниці на неелектрифікованій лінії Гречани — Ларга. Розташована в однойменному місті Хмельницької області.

Станція Кам'янець-Подільський Гречани — Ларга Південно-Західна залізниця Жмеринська дирекція м. Кам'янець-Подільський
Вокзал станції Кам'янець-Подільський Вокзал станції Кам'янець-Подільський
48°40′ пн. ш. 26°34′ сх. д.
Рік відкриття	1914 (111 років)
Тип	вантажна
Платформ	2
Тип платформ(и)	бічна та острівна
Форма платформи	прямі
Вулиця	Привокзальна
Відстань до Києва, км	467
Відстань до Хмельницького, км	106
Відстань до Ларги, км	54
Відстань до Одеси, км	600
Покриття мобільного зв'язку	Київстар, Vodafone, Lifecell
Код станції	332907 ?
Код «Експрес-3»	2200260 ?
Послуги
Супутні послуги
Кам'янець-Подільський
Кам'янець-Подільський на Вікісховищі

п о р Дільниця Гречани — Ларга

Легенда  Тернопіль  Старокостянтинів I 122 Гречани вул. Західно-Окружна  Хмельницький р. Плоска Т 2311 127 Шаровечка E50 E50 132 рзд. Малиничі 137 Вовківці 138,9 Розсоша 140,7 Скібнево 146,7 Буйволовецький 152 Волудринці 154,2 Кадіївка 157,2 Шевченкове Р50 161,4 39,4 Ярмолинці  Копичинці Т 2321 172,6 Савинці 177,9 Лошківці 179,9 58,9 Дунаївці 190,7 Нестерівці 200,9 79 Балин 207,6 Сахкамінь 211,1 89,1 Нігин 218,4 96 Гуменці 223,2 Цементник Н03 227,9 107,9 Кам'янець-Подільський вул. Князів Коріятовичів 232 232 км 239,9 Мукша 246,3 Велика Слобода 248,1 Магістраль р. Дністер Хмельницька область Чернівецька область 252,7 Ленківці Південно-Західна залізниця Львівська залізниця Р63 263 Кельменці  Чернівці-Північна 265 143 Ларга  Окниця

Історія

Станція відкрита у 1914 року, в ході будівництва залізничної лінії Гречани — Ларга.

На початку XX століття Російська імперія спільно з Румунією та Австро-Угорщиною започаткували амбітний інфраструктурний проєкт з піднесеною назвою «Слов'янський шлях». Планувалося сполучити залізницею порти Адріатичного моря з Санкт-Петербургом.

За проєктом передбачалося прокласти залізницю від Кам'янця-Подільського вокзалу до станції Іване-Пустого, що мала сполучити адміністративний центр Поділля зі Львовом.

Перша світова війна не зупинила будівництво, a навпаки — пришвидшила. На початку літа 1917 року лінія до станції Іване-Пусте була майже збудована.

В селі Панівці навіть встигли виконати найскладнішу частину проєкту — був зведений віадук й височезні пілони-опори. Залишалося лише встановити сталеві прогони. Цей етап, швидше за все, завершили вже 1916 року, проте, з приходом радянської влади даний проєкт було визначено не доцільним з міркувань безпеки, так як залізниця могла використовуватись у військових цілях для переміщення військ противників радянщини.

У 1920 році на станції Кам'янець-Подільський перебував Симон Петлюри.

• 
  Зустріч політичного діяча Олександра Керенського на залізничному вокзалі (1917)
• 
  Зустріч політичного діяча Симона Петлюри в Кам'янці-Подільському (1920)

З вокзалу міста Кам'янець-Подільський Українська республіканська капела під керівництвом Олександра Кошиця вирушала у світове турне. Завдяки капелі Олександра Кошиця «Щедрик» став візитівкою України. Артисти готувалися до світового турне саме у Кам'янці-Подільському. З 14 лютого по 24 березня 1919 року хор перебував у місті, де було набрано більшість хористів, які проходили репетиції та навчання французькою мовою. У травні 1919 року, під час закордонних гастролей капели, відбулася європейська прем'єра славнозвісного «Щедрика» в Національному театрі Праги. Тоді капела викликала міжнародний резонанс і забезпечила політичну в пізнаваність УНР^[1].

У 2021 році на будівлі залізничного вокзалу відкрита меморіальна дошка на честь капели, яка нагадує про те, що саме з цього місця хор колись вирушив у світове турне, де й прославив український твір «Щедрик» композитор Миколи Леонтовича, який саме навчався у Подільській духовній семінарії Кам'янця-Подільського та вивчав теорію музики та хоровий спів, опановував скрипку, фортепіано, деякі духові інструменти та почав обробляти народні мелодії.

Проєкт розвитку залізниці

Схема розвитку швидкісної залізниці (жовтим кольором), за цим планом колія пролягала б саме через Кам'янець-Подільський

У 2021 році на форумі «Україна 30. Інфраструктура» обговорювалась можливість будівництва залізничниці з Кам'янець-Подільського до Хотина та далі до Чернівців (завдожки близько 50 км). Історія цього питання порушувалась ще з 1994 року, колія від Кам'янець-Подільського до Чернівців через Хотин надала б можливість розвинути вантажні перевезення у напрямку Румунії, реалізувати синергію туристичного потенціалу цих трьох міст та Українських Карпат. До того ж, її будівництво скоротило б час поїздки з Києва до Чернівців майже удвічі, поїзди не прямували б територією Молдови. Також було заявлено про плани модернізації наявної частини залізничних колій між Кам'янцем-Подільським та Хмельницьким^[2]

Підготовка проєкту до реалізації мала б зайняти 1-2 роки. Орієнтовна вартість будівництва передбачалася ~300 млн $^[3].

Реалізація старого інфраструктурного проєкту «Слов'янський шлях» 1914 року у теперішній час могла б оживити лінію та надати новий поштовх розвитку сполучень для станцій Кам'янець-Подільський та Іване-Пусте.

За керування тодішнього Міністра транспорту та зв'язку Георгія Кірпи передачалося будівництво залізничної колії від Новодністровська, пролягала б територією України до станції Могилів-Подільський, що дозволило б пришвидшити та покращити сполучення станції Кам'янець-Подільський зі столицею країни.

Проєкт нової залізничної ділянки, що поєднає Чернівці з Кам'янець-Подільським

Олександр Кава поділився думками, які напрямки та ділянки залізниці могли б отримати розвиток у осяжній перспективі. Так, за його словами, необхідно вирішувати проблему сполучення зі Чернівцями, цей обласний центр має одне з найгірших сполученнь з регіонами, також, модернізація та побудова цієї гілки це безпечний альтернативний шлях сполучити залізницею центр та північ країни з кордоном ЄС та країнами півдня Європи. Необхідно повернутися до реалізації проєкту будівництва лінії від Кам'янця-Подільського через Хотин до Чернівців.^[4]

Пасажирське сполучення

Приміське сполучення здійснюється за напрямком Ларга — Кам'янець-Подільський — Гречани / Хмельницький^[5]. Наразі станція Ларга є кінцевою для приміських поїздів. Між Кам'янцем-Подільським та Хмельницьким розташована станція Ярмолинці, з якої раніше курсували дизель-поїзди до станції Гусятин.

На східній околиці Хмельницького, на станції Гречани, здійснюється узгоджена пересадка з приміських дизель-поїздів з Кам'яеця-Подільського на електропоїзди сполученням Гречани — Жмеринка, тож якщо придбати квиток з Кам'янця-Подільського до потрібної станції, то є можливість потрапити на Хмельницький речовий ринок, вокзал станції Хмельницький та зупинний пункт Ракове за майже ту ж ціну, що й до станції Гречани.

Від станції Гречани існує можливість пересадки на приміські поїзди Гречани — Жмеринка та Хмельницький — Підволочиськ^[6].

Наразі від/до станції курсує щоденно єдиний нічний швидкий поїзд № 140/139 сполученням Кам'янець-Подільський — Київ. В складі поїзда курсують вагони безпересадкового сполучення Кам'янець-Подільський — Ужгород^[7].

Раніше курсували поїзди:

• «Подільський експрес» № 770/769 сполученням Кам'янець-Подільський — Київ (денний прискорений, курсував щоденно);
• нічний швидкий поїзд «Буковина» № 118/117 сполученням Чернівці — Київ (наприкінці вересня 2021 року, через карстовий провал біля станції Мамалига, був змінений маршрут руху поїзда через станції Заліщики, Тернопіль, в складі поїзда курсував вагон безпересадкового сполучення Київ — Бухарест 1 раз на тиждень, з 18 жовтня 2021 року поїзд № 117/118 «Буковина» взагалі був скасований).

Галерея

• 
  Залізничний вокзал
• 
  Привокзальна площа
• 
  Дизель-поїзд на станції Кам'янець-Подільський
• 
  Вантажні поїзди на станції Кам'янець-Подільський
• 
  Платформи станції
• 
  Залізниця у напрямку Кам'янця-Подільського
• 
  Залізниця поблизу села Велика Слобідка