Кандалакша (заповідник)

Запові́дник Кандала́кша — заповідник на південному березі Кандалакшської затоки Білого моря у Мурманській області і Карелії Росія. Заповідник також має два невеликих сектора на північному узбережжі Кольського півострова на Баренцовому морі; зокрема, тепла атлантична течія призводить до того, що північні сектори Баренцова моря тепліші, ніж більш південні сектори Білого моря. У межах заповідника лежать понад 550 островів. Це один із найстаріших заповідників Росії, створений в 1932 році для охорони морського середовища проживання водоплавних птахів регіону, зокрема Somateria. Заповідник розташований на території Кандалакського, Кольського та Ловозерського районів Мурманської області. Найближче місто, Кандалакша, знаходиться біля північно-західного входу в Кандалакську затоку, приблизно за 5 км від найближчої точки заповідника. З 1976 року заповідник було включено до списку водно-болотних угідь, що мають міжнародне значення . .^[1] Займає площу 70 530 га. ^[2][3]

Кандалакша

67°04′34″ пн. ш. 32°31′30″ сх. д.
Країна	Росія
Засновано	7 вересня 1937
Вебсторінка	kandalaksha-reserve.ru
Кандалакша (заповідник) (Росія)
Кандалакша у Вікісховищі

Топографія

Домінантний рельєф — ​​морський острівний архіпелаг з навколишніми морськими районами та прилеглими прибережними зонами. Частина заповідника Кандалакшської затоки охоплює значну прибережну територію та численні острови вздовж південного узбережжя. Деякі з островів покриті лісами; решта — шхери (дрібні округлі скелі без рослинності). Місцевість — прибережна/острівна тайга у південному секторі. Сектори Баренцова моря на півночі — це переважно прибережні тундри. 74 % заповідника — акваторія, решта — суходіл. ^[3]

Клімат і екорегіон

Кандалакша розташована в екорегіоні скандинавської та російської тайги, що лежить у Північній Європі між тундрою на півночі та помірними мішаними лісами на півдні. Екорегіон охоплює частину Норвегії, Швеції, Фінляндії та північну частину Європейської Росії, та є найбільшим екорегіоном в Європі. Екорегіон характеризується хвойними лісами, в яких переважає Pinus sylvestris (у більш сухих місцях), часто з підліском Juniperus communis, Picea abies, Picea obovata і значною домішкою Betula pubescens, Betula pendula. Larix sibirica характерна для східної частини екорегіону. ^[4]

Клімат Кандалакші — вологий континентальний з прохолодним літом (класифікація клімату Кеппена (Dfc)). Цей клімат характеризується довгою холодною зимою і коротким прохолодним літом. У регіоні м'якша погода, ніж в інших районах на північ від Полярного кола, оскільки Мурманська область зазнає впливу Нордкапської гілки Гольфстріму. ^[5][6]

Флора і фауна

Заповідник відомий своїми тайговими та тундровими квітковими угрупованнями. Зафіксовано понад 700 видів судинних рослин і 400 видів мохоподібних (печіночниці та листяні мохи). Біорізноманіття в районі Баренцова моря вище, ніж на решті території, в основному через тривалі періоди льодового покриву та меншу солоність на півдні. Але біомаса водоростей і безхребетних значно вища. Типовими деревами є сосна та ялина. Лишайники покривають прибережні скелі та береги. ^[7]

Заповідник є основним місцем розмноження в Росії атлантичного і великого чубатого баклана, а також атлантичного Halichoerus grypus. Delphinapterus leucas є найвідомішими серед китоподібних, тоді як інші види: Phocoena phocoena, кити (Balaena mysticetus, Megaptera novaeangliae, ^[8] Balaenopteridae, Hyperoodon ampullatus, Orcinus orca) зустрічаються рідше. ^[9] Серед птахів варто відзначити Somateria mollissima та Mergini що гніздяться на безлісних островах. Велика кількість риби, зокрема Gadus, Melanogrammus aeglefinus та Cyclopteridae, приваблює водоплавних птахів. Характерними ссавцями заповідника є лось, бурий ведмідь, лисиця, заєць, вивірка, куниця, горностай. Серед звичайних птахів — Lyrurus tetrix, Lagopus, боривітер та Strigiformes..^[7]