Капуш Олександр Васильович

Олекса́ндр Васи́льович Капуш (нар. 27 липня 1991(19910727), м. Ужгород, Закарпатська область, УРСР, СРСР — 6 лютого 2015, смт Чорнухине, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовик, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Герой України (2017, посмертно)^[1].

Капуш Олександр Васильович
Старший солдат
Загальна інформація
Народження	27 липня 1991(1991-07-27)  Українська РСР, Ужгород
Смерть	6 лютого 2015(2015-02-06) (23 роки)  Україна, Чорнухине (загиблий у бою)
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	128 ОГПБр  15 ОГПБ
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Луганський аеропорт Бої за Дебальцеве
Командування
Командир відділення
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капуш.

Життєпис

Народився 1991 року в місті Ужгороді на Закарпатті. 2006 року закінчив ужгородську загальноосвітню школу № 6 ім. В. Гренджі-Донського. Любов до військової справи з дитинства хлопцеві прищеплював його дідусь — Іван Іванович, свого часу він працював у 6-й школі військовим керівником^[2].

Вступив на військову службу за контрактом.

Старший механік-водій — командир гірсько-піхотного відділення гірсько-піхотного взводу гірсько-піхотної роти 15-го окремого гірсько-піхотного батальйону 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади, в/ч А1778, м. Ужгород.

З травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на сході України, зокрема в боях за Луганський аеропорт.

Загинув 6 лютого 2015 року, під час бою в районі смт Чорнухине, зазнавши поранення осколком від гранати у скроню. Група розвідників, очолювана Олександром, обороняла позиції від переважаючих сил російських терористів. У найскладніший момент бою на групу зі сторони противника кинули гранату. Олександр прикрив собою товариша, а сам — загинув на місці^[3]. Тоді ж біля Чорнухиного під час танкової атаки російських бойовиків загинули вояки 57-ї мотопіхотної бригади старший лейтенант Микола Карнаухов, старший солдат Віталій Іскандаров, солдати Олександр Мокляк й Євген Шверненко.

18 лютого з 23-річним воїном-захисником прощались в Ужгороді. Похований на кладовищі «Кальварія» на Пагорбі Слави^[4][5].

Залишилися батьки Людмила Князівна та Василь Іванович й молодша сестра.

13 жовтня 2017 року, напередодні Дня захисника України, Президент України Петро Порошенко передав батькам Олександра Золоту Зірку Героя України.

Нагороди та звання

• Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (12 жовтня 2017, посмертно) — за виняткову мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі^[1].
• Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
• Нагрудний знак «Дебальцеве-2015» (лютий 2017, посмертно)^[6].
• Почесний громадянин м. Ужгорода (вересень 2015, посмертно)^[7].

Вшанування пам'яті

У березні 2016 року розпорядженням голови Закарпатської ОДА вул. Мондока в Ужгороді перейменовано на вулицю Олександра Капуша^[8].

У травні 2016 року, на будівлі ЗОШ № 6 м. Ужгород відкрили три меморіальні дошки загиблим випускникам школи, — Олександру Капушу, Віталію Постолакі та Сергію Мартину^[2].

28 червня 2016 року, в Ужгороді на площі Віталія Постолакі встановили меморіальну гранітну плиту з прізвищами 18 загиблих воїнів АТО, серед яких й Олександр Капуш^[9].

Див. також

• Бої за Дебальцеве
• Список загиблих у боях за Дебальцеве