Капіляріоз

Капіляріоз (англ. Capillariasis, також Капіляріаз, також Кишковий капіляріоз^[1]) — гельмінтоз з групи нематодозів, який спричинює нематода Capillaria philippinensis. Капіляріоз — одна з найпоширеніших причин порушення всмоктування поживних речовин (мальабсорбції) серед мешканців Східної півкулі.

Капіляріоз
Спеціальність	інфекційні хвороби і гельмінтологія
Симптоми	діарея, зневоднення, біль у животі, схуднення і набряк
Причини	C. philippinensisd
Метод діагностики	оптичний мікроскоп, гастроскоп, колоноскопія і біопсія
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-11	1F63.0
МКХ-10	B81.1
DiseasesDB	33051
Intestinal capillariasis у Вікісховищі

Історичні факти

Перший випадок був зареєстрований у 1963 році на Філіппінах, і понад 1000 пацієнтів були там виявлені, 100 з них померло між 1967 і 1969 роками. Після цього з різних куточків країни було повідомлено про багато випадків та серій випадків. Найбільшим спалахом було 100 випадків у провінції Сісакет у 1983 році.

Етіологія

? Capillaria philippinensis
Біологічна класифікація
Царство: Animalia Відділ: Nematoda Клас: Enoplea Ряд: Enoplida Родина: Capillariidae Рід: Capillaria[en] Вид: Capillaria philippinensis
Посилання
Вікісховище: Intestinal capillariasis

Збудник належить до нематод. Вважається, що природний життєвий цикл C. philippinensis залучає риб як проміжних хазяїв, а птахів, що харчуються рибою, як остаточних хазяїв. Люди заражаються C. philippinensis, харчуючись зараженою рибою в сирому вигляді.

Патогенез

У людини гельмінти пошкоджують клітини кишкової стінки. Це заважає засвоєнню поживних речовин і підтримці належного електролітного балансу. Неліковані випадки хвороби часто стають фатальними.

Клінічні прояви

Розвивається водяниста діарея, яка призводить до різного ступеню дегідратації. Спостерігається біль та бурчання у животі, набряки, втрата ваги.

Діагностика

Ґрунтується на виявленні у фекаліях за допомогою світлової мікроскопії яєць та личинок гельмінта. Іноді проводиться біопсія слизових оболонок під час езофагогастродуоденоскопії чи колоноскопії.

Лікування

Найефективнішими вважаються альбендазол і мебендазол від 14 до 30 днів. Більшість пацієнтів видужує. Менш ефективним є тіабендазол.

Профілактика

Профілактика ґрунтується на уникненні вживання в їжу дрібної, не патраної, сирої риби. Проте в ендемічних районах поширення C. philippinensis такі харчові уподобання звички є загальними, що і практикуються впродовж багатьох поколінь.