Капінус Віталій Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Капінус.

Віта́лій Анато́лійович Капінус (11 лютого 1985 — 18 вересня 2014) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Віталій Анатолійович Капінус
Сержант
Загальна інформація
Народження	11 лютого 1985(1985-02-11) Кривий Ріг
Смерть	18 вересня 2014(2014-09-18) (29 років) Калинове
Поховання	Кривий Ріг
Військова служба
Роки служби	2014
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Танкові війська
Формування	17 ОТБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Донецький аеропорт Бої за Піски
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях

Народився 1985 року в місті Кривий Ріг (Дніпропетровська область). Спочатку навчався у криворізькій ЗОШ № 39 до 8го класу, потим закінчив криворізьку ЗОШ № 64, призваний до Збройних Сил України. Строкову службу пройшов у танковому відділенні військового центру сухопутних військ «Десна».

Після демобілізації вступив до Криворізького ПТУ № 37, здобув спеціальність машиніста екскаватора.

Останнім часом працював у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», машиніст автогрейдера.

Працював волонтером, ремонтував військову техніку. Мобілізований, командир відділення, 17-та окрема танкова бригада.

18 вересня 2014-го загинув поблизу смт Калинове при забезпеченні відходу з-під вогню розвідників, БМП яких було підбито; розвідувальний дозор, у якому знаходився Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців з Донецького аеропорту. Дозор потрапив у засідку російських та сепаратистських військ.

Похований у місті Кривий Ріг 18 вересня 2014-го з військовими почестями.

Без Віталія лишилися дружина Анастасія, син Кирило та донька Валерія (від першої дружини)

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• відзнакою міста Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ступеня (посмертно)
• в Кривому Розі встановлено меморіальну дошку його честі
• побратими назвали його іменем бойовий автомобіль
• орден «За вірність присязі» (посмертно, 26.08.2016)^[1]
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 7, місце 14
• Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 вересня^[2]