Караджаахмет (цвинтар)

Цвинтар Караджаахмет (тур. Karacaahmet Mezarlığı) — історичне кладовище, віком більш ніж 700 років, розташоване в Ускюдарі, в азійській частині Стамбула. Кладовище Караджаахмет — найстаріше в Стамбулі і займає 750 соток (3,0 км²), є найбільшим кладовищем Туреччини. Було названо на честь Караджи Ахмета, супутника воїна Орхана I, другого османського султана, і, як вважають, воно було засноване у середині XIV століття. За підрахунками, на кладовищі поховано понад мільйон людей^[3].

Караджаахмет
Інформація про цвинтар
41°00′38″ пн. ш. 29°01′34″ сх. д.H G O
Країна	Туреччина[1][2]
Розташування	Ускюдар
Статус	споруда
Вебсайт	ibb.gov.tr/tr-TR/kurumsal/Birimler/MezarliklarMd/Documents/website/Index.html
Караджаахмет Караджаахмет (Туреччина)
Караджаахмет у Вікісховищі

Кладовище Караджаахмет складається з 12 частин, кожна з яких упорядковується різними релігійними групами. Багато історичних надгробків все ще можна побачити з написами османським турецьким алфавітом, варіантом арабського алфавіту. На цвинтарі ростуть високі кипарисові дерева^[4].

Султанське кладовище Караджаахмет

Тут також розташована святиня Карака Ахмета Султана, лікаря 13 століття і святого Алевітів, секти ісламу^[5]. Існує також багато інших історичних гробниць та мажид (араб. — мечеть), побудованих у період Османської імперії.

Відомі особи поховані на кладовищі

Історичні

• Шейх Хамдуллах (1436—1520), каліграф
• Бендерлі Алі-паша (? — 1821), Великий візир султана Махмуда II
• Рауф паша (1832—1908), османський Сераскер і Валі

1940-ті

• Мехмет Вехіп-паша (1877—1940), османський генерал.
• Алі-бей Гусєнзаде^[6] (1864—1940), азербайджанський письменник, мислитель, філософ, художник і лікар, був творцем сучасного прапора Азербайджану.^[7]

1950-ті

• Решат Нурі Ґюнтекін (1889—1956), письменник і драматург
• Джафер Таяр Ільмас (1877—1958),
• Осман Зекі Юнгер (1880—1958), композитор, перший диригент Президентського симфонічного оркестру, генерал

1960-ті

• Сафіє Ерол (1902—1964), романістка
• Фікрет Муала Сайгі (1903—1967), живописець

1970-ті

• Ніхал Атсиз (1905—1975), письменник-націоналіст, романіст, поет і філософ

1980-ті

• Бурхан Фелек (1889—1982), журналіст
• Октай Ріфат Гороску (1914—1988), поет
• Емер Бончук (1917—1988), футболіст і вчитель середньої школи

2000-ті

• Джем Караджа (1945—2004), рок-музикант
• Незіє Віраніяло (1925—2004), жінка-авіатор
• Аріф Мардін (1932—2006), турецько-американський музичний продюсер
• Нюкет Руаджан (1951—2007) джазова співачка, педагог^[8]
• Мустафа Шекіп Біргель (1903—2008), полковник у відставці та останній ветеран Війни за незалежність Туреччини
• Фазил Гюсню Дагларджа (1914—2008), поет
• Газанфер Оскан (1931—2009), актор

2010-ті

• Есін Афшар (1936—2011), співачка та сценічна актриса
• Сайт Маден (1931—2013), перекладач, поет, художник та графічний дизайнер
• Октай Сінаноглу (1935—2015), хімік-теоретик^[9]
• Тасін Шахінкая (1925—2015), генерал ВПС та один із п'яти лідерів військового перевороту 1980 року
• Ібрагім Еркал (1966—2017), співак і автор пісень^[10]
• Кан Барту (1936—2019), баскетболіст, футболіст і оглядач^[11]
• Сюлейман Туран (1936—2019), сценічний та кіно актор^[12]
• Яшар Бюйканіт (1940—2019), колишній начальник Генерального штабу Збройних сил Туреччини^[13]

Збиток від проекту «Мармарай»

До червня 2007 року вм'ятина діаметром 1,5 м і глибиною 4 м виникла біля стіни кладовища, що було викликано земляними роботами в тунелі за проектом Мармарай. Повідомлялося, що деякі могили були пошкоджені^[14].

Кладовище Караджаахмет у мистецтві та літературі

Знаменитий англійський поет лорд Байрон написав про кладовище Караджаахмет наступні рядки:

«О, Ускюдар! Він дивиться на тисячі могил білих будинків, а поверх цих могил вишив вічне жалібне листя, схоже на нерозкриту любов, він завжди зелене дерево, що піднімається як ніжний і темний кипарис»^[15].

Кладовище століттями дивувало закордонних мандрівників своїм виглядом та архітектурною величчю, і багато мандрівників згадували про це кладовище у своїх спогадах. Теофіл Готьє та граф Едуард Рачинський згадували кладовище Караджаахмет у своїх творах^[16].