Каратов Олександр Давалович

Олександр Давалович (Данилович) Кара́тов (вірм. Ալեքսանդր Կարապետյան; також Карапетов; справжнє прізвище Карапетян; нар. 14 листопада 1882, Астрахань — пом. 16 липня 1956, Єреван) — вірменський оперний співак (ліричний тенор) і педагог.

Каратов Олександр Давалович
вірм. Ալեքսանդր Կարապետյան
Зображення
Основна інформація
Дата народження	1 листопада 1882(1882-11-01)[1]
Місце народження	Астрахань, Російська імперія[1]
Дата смерті	16 липня 1956(1956-07-16)[1] (73 роки)
Місце смерті	Єреван, Вірменська РСР, СРСР[1]
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Національність	вірмени[1]
Професії	співак, громадський діяч
Освіта	Юридичний факультет Московського державного університетуd (1909)[1] і Московська консерваторія (1911)[1]
Вчителі	Умберто Мазетті
Співацький голос	ліричний тенор[d][1]
Інструменти	вокал[d]
Жанри	опера
Заклад	Вірменський театр опери і балету імені Спендіаряна[1] і Yerevan Dancing Art State Colleged[1]
Нагороди

Біографія

Народився 2 [14] листопада 1882(18821114) року в місті Астрахані (тепер Росія). До 1904 року навчався співу у Астраханському музичному училищі. Впродовж 1904—1909 років навчався на юридичному факультеті Московського університету; одночасно з 1906 року навчався в Московському музично-драматичнному училищі^[2], потім в Московській консарваторії (клас Умберто Мазетті), яку закінчив 1911 року.

З 1911 року співав у Москві у «Вільному театрі» під керівництвом Костянтина Сараджева. Пізніше, у 1911—1912 роках виступав в Тифлісі, у 1912—1913 роках — в Пермі, впродовж 1914—1918 років — у Київській опері, у 1925—1926 роках — в Харкові, Казані, Саратові, Ризі, Свердловську, у 1926—1927 роках — в Баку, у 1929—1930 роках — в Астрахані, в Новосибірську, Ташкенті.

Протягом 1933—1947 років — соліст Єреванського театру опери і балету. Односчасно у 1942—1954 роках — директор Єреванського хореографічного училища. Помер у Єревані 16 липня 1956 року.

Творчість

У репертуарі співака було понад 90 партій, серед них:

• Ленський («Євгеній Онєгін» Петра Чайковського);
• Саро («Ануш» Армена Тиграняна);
• Сароян, Назар («На світанку», «Хоробрий Назар» Аро Степаняна);
• Фауст («Фауст» Шарля Ґуно);
• Ашуг («Алмаст» Олександра Спендіарова);
• Грицько («Сорочинський ярмарок» Модеста Мусоргського);
• Герцог, Альфред («Травіата», «Ріголетто» Джузеппе Верді).

У 1915 році в Києві записувався на грамплатівки («Екстрафон» і «Артістотіпія»)^[2].

Відзнаки

• Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1939)^[2];
• Народний артист Вірменської РСР з 1954 року.