Карлуш де Олівейра

Ка́рлуш де Оліве́йра (порт. Carlos de Oliveira; *10 серпня 1921(19210810), Белен, Бразилія — †1 липня 1981, Лісабон, Португалія) — португальський поет і прозаїк, сценарист кіно і фольклорист.

Карлуш де Олівейра
порт. Carlos de Oliveira
Народився	10 серпня 1921(1921-08-10)[1][2][…]  Белен, Бразилія
Помер	1 липня 1981(1981-07-01)[1][2][…] (59 років)  Лісабон, Португалія
Країна	Португалія
Діяльність	письменник, сценарист, поет, прозаїк-романіст
Alma mater	Коїмбрський університет
Знання мов	португальська[3][4]
Жанр	поезія
Нагороди
IMDb	ID 0195819
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олівейра.

З життєпису

Син португальських емігрантів (батько — лікар), народився у Бразилії, у дворічному віці переїхав з батьками до Португалії. Починаючи від 1933 року родина проживала в Коїмбрі.

У 1941 році Карлуш поступив на філологічний факультет Коїмбрського університету, знайшов там близьке творче середовище, потоваришував з майбутнім визначним прозаїком Фернанду Наморою та іншими.

Дебютував книгою віршів «Туризм» (Turismo, 1942) у серії неореалістів «Новий пісенник»^[5].

У 1947 році закінчив навчання в університеті, у наступному (1948) році переїхав до Лісабона, однак і надалі зв'язків з Коїмброю не поривав, періодично наїжджаючи в місто й беручи участь у його культурному житті.

Творчість

Автор поетичних збірок, малої і великої прози. Автобіографічний роман Олівейри «Бджола під дощем» (Uma Abelha na Chuvaб 1953) — один з найвідоміших творів португальської літератури XX століття, перекладений кількома мовами, екранізований (1971), його вивчають у старших класах португальських шкіл.

Вибрана бібліографія

Поезія

• Туризм / Turismo (1942)
• Бідна мати / Mãe Pobre (1945)
• Втрачений врожай / Colheita Perdida (1948)
• Сходження до пекла / Descida aos Infernos (1949)
• Земля гармонії / Terra de Harmonia (1950)
• Кантата / Cantata (1960)
• Мікропейзаж / Micropaisagem (1968)
• З лівого боку, де серце / Sobre o Lado Esquerdo, o Lado do Coração (1968)
• Між двома спогадами / Entre Duas Memórias (1971)
• Пастораль / Pastoral (1977)

Романи

• Будинок у дюнах / Casa na Duna (1943)
• Alcateia (1944)
• Дрібні буржуа / Pequenos Burgueses (1948)
• Бджола під дощем / Uma Abelha na Chuva (1953)
• Finisterra: paisagem e povoamento (1978, премія міста Лісабона)

Окрім віршів та прози, займався упорядкуванням збірок португальського фольклору, зокрема у співпраці з іншим відомим португальським письменником Ж. Г. Феррейрою видав двотомник португальських народних казок (Contos Tradicionais Portugueses, 1957, деякі з них стали основою для фільмів Жуана Сезара Монтейру); у 1977 році зібрання було розширено до 4-х томів, лишаючись одним з найавторитетніших і найповніших дотепер^[6][7].