Карлюкевич Олесь Миколайович

Олесь Миколайович Карлюкевич (біл. Алесь Мікалаевіч Карлюкевіч, 6 січня 1964(19640106), село Зацітава Слобода, Пуховицький район, Мінська область) — білоруський краєзнавець, літературознавець, журналіст.

Карлюкевич Олесь Миколайович
Алесь Мікалаевіч Карлюкевіч
Народився	6 січня 1964(1964-01-06) (61 рік) село Зацітава Слобода
Країна	СРСР  Білорусь
Діяльність	журналіст літературознавець краєзнавець
Сфера роботи	публіцистика[1], літературознавство[1], регіоналістика[1], політика[1] і пропаганда
Alma mater	Львівське вище військово-політичне училище (1985), Академія управління при Президентові Республіки Білорусь (2002) і Q56707767?
Заклад	Звязда, Червона змінаd, Радянська Білорусія, Q1280146?, Літаратура і мастацтва, Belaruskaya dumkad, Звязда і Видавничий дім «Звязда»
Знання мов	білоруська[1] і російська
Мова творів	білоруська і російська
Членство	Belarusian Union of Journalistsd і Союз письменників Білорусі
Нагороди	Премія «За духовне відродження» Золотий купідон (2008)
Карлюкевич Олесь Миколайович у Вікісховищі

Біографія

Закінчив факультет журналістики Львівського вищого військово-політичного училища (1985) та Академію управління при Президенті Республіки Білорусь (2002). У 1981–1995 роках служив у Збройних Силах СРСР і Республіки Білорусь. Працював у газетах «Зірка» (1995–1998), «Червона зміна» (1998–2002) — головний редактор, «Радянська Білорусь» (2002–2006). У 2006–2011 роках директор редакційно-видавничої установи «Література і мистецтво». Одночасно у 2009–2011 роках головний редактор газети «Література і мистецтво», що входила в склад РВУ.

8 листопада 2011 року призначений головним редактором газети «Зірка». З листопада 2012 — одночасно виконував обов'язки, із грудня 2012 — директор і головний редактор видавничого дому «Зірка». З жовтня 2011 року одночасно був головою Мінського обласного відділення Союзу письменників Білорусі.

У 2017—2020 роках був заступником міністра та міністром інформації. У березні 2022 року став новим керівником Союзу письменників Білорусі^[2].

Творчість

Автор ряду краєзнавчих книг, в тому числі:

• «Повернення на… Білорусь» (1994),
• «За Цітавкою — Слобода» (1997),
• «Літературна карта Пуховщини» (1998),
• «Далекі і близькі родичі» (1999),
• «Ігуменський записник» (2000),
• «Ріки і озера в поезії Григорія Бородуліна» (2000),
• «І віковічний лише край» (2000),
• «Від землі, що народила тебе надихає» (2001),
• «Минуле моє ожива» (2002),
• «Стежками Ігуменщини» (2008)

Членство

• Член Союзу журналістів Білорусі
• Член Союзу письменників Білорусі

Нагороди

• Лауреат премії Президента Республіки Білорусь «За духовне відродження»
• «Золотий Купідон»