Карл Ландштайнер

Карл Ландшта́йнер (нім. Karl Landsteiner; 14 червня 1868, Баден^[3] (або Відень, за іншими джерелами^[4]) — 26 червня 1943, Нью-Йорк) — австрійський лікар, імунолог, хімік, інфекціоніст; першим відкрив існування сумісності різних типів крові за групами, резус-фактор крові (1940); Нобелівський лауреат в галузі фізіології або медицини (1930 рік). Перший дослідник в царині імуногематології та імунохімії, автор праць з молекулярної та клітинної фізіології реакції організму на розмиті антигени й специфічні та неспецифічні прояви при цьому. У 1908 році разом з Е. Поппером встановив вірусну етіологію поліомієліту.

Карл Ландштайнер
нім. Karl Landsteiner
Карл Ландштайнер. 1920
Народився	14 червня 1868(1868-06-14) Баден
Помер	26 червня 1943(1943-06-26) (75 років)  США, Нью-Йорк ·інфаркт міокарда
Поховання	Prospect Hill Cemeteryd[1]
Країна	Австрія
Діяльність	фізіолог, імунолог, лікар, професор, гематолог, патологоанатом, біолог, дослідник
Alma mater	Віденський університет
Галузь	Хімія, імунологія
Заклад	Віденський університет, Рокфеллеровський інститут
Членство	Лондонське королівське товариство Леопольдина Шведська королівська академія наук Національна академія наук США
Відомий завдяки:	Роботи в галузі імуногематології та імунохімії
Батько	Leopold Landsteinerd[2]
У шлюбі з	Leopoldine Helene Wlastod
Нагороди	Нобелівська премія з фізіології або медицини (1930) Премія Альберта Ласкера в області клінічних медичних досліджень(1946)
Автограф
Карл Ландштайнер у Вікісховищі

Відкриття груп крові

У 1900 р. Ландштайнер, тоді асистент Віденського інституту патології, взяв кров у себе і п'яти своїх співробітників, відокремив сироватку від еритроцитів з допомогою центрифуги та змішав окремі зразки еритроцитів з сироваткою власної крові та інших осіб. І виявив, що склад білків на поверхні еритроцитів (клітин крові, що переносять до тканин кисень) у різних людей різний. Аналіз цих відмінностей дозволив виділити принципово різні групи крові людей: в одних певні білки зовсім відсутні (група крові 0), у деяких був білок одного типу (група крові А), у третіх — білок іншого типу (група крові B).^[5]

Через два роки учні К. Ландштайнера, А. Штурлі та А. Декастелло, відкрили четверту групу крові АВ. У четвертої групи крові обидва білки типу третьої та другої групи (група крові АВ).^[5]

Відзнаки

Нобелівський лауреат у галузі медицини та фізіології (1930).

Лауреат премії Альберта Ласкера в області клінічних медичних досліджень (1946, посмертно).