Квітневе (Квітнева сільська громада)

Квітне́ве (до 1937 року — Жидівці, у 1937—2016 роках — Жовтневе) — село в Україні, адміністративний центр Квітневої територіальної Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 1 969 осіб (2001).

село Квітневе
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район	Житомирський район
Тер. громада	Квітнева територіальна громада
Код КАТОТТГ	UA18040210010082266
Основні дані
Засноване	1683
Населення	1969 (2001)
Площа	6,704 км²
Густота населення	293,71 осіб/км²
Поштовий індекс	13532
Географічні дані
Географічні координати	49°59′05″ пн. ш. 29°30′57″ сх. д.H G O
Середня висота над рівнем моря	198 м
Місцева влада
Адреса ради	вул. Героїв Небесної Сотні, 1, с. Квітневе, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13532
Карта
Квітневе
Квітневе
Мапа
Квітневе у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Квітневе.

Загальна інформація

Село розташоване за 9 км від селища Попільня, та за 6 км від залізничної станції Корнин. Селом плине річка Унава (притока Ірпеня).

Населення

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 1 587 осіб. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 1 969 осіб^[1].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1920	97.51 %
російська	46	2.34 %
білоруська	2	0.10 %
інші/не вказали	1	0.05 %
Усього	1969	100 %

Історія

Старий закинутий млин, село Квітневе

Уперше село Жидівці згадується у польських документах за 1601 рік.

З архівних записів бібліотеки ім. Вернадського: «Жиловны». У давні часи село називалось Матвієвичами, а перейменовано з такого приводу: під час будівництва греблі через річку Унаву. Численні спроби затримати воду були невдалими. Тому за давнім повір'ям декілька жидів утопили там своїх овець, після чого село назвали Жидовці. У селі була резиденція поміщика B. К. Грушенька.

Унава текла під північними горбами і робила вигини біля гнилища (де нині дорога повертає на Корнин). У цьому завороті й збудовано перший у селі дерев'яний млин. Теперішній кам'яний млин збудовано у 1905 р.

У 1900 р. у Жидівцях було 342 двори, у яких проживало 2289 мешканців. Село на той час належало спадкоємцям графині C. І. Кудашевої. У Жидівцях функціонувала православна церква, церковнопарафіяльна школа.

5 травня 1921 р. у селі створено сільську раду, яка підпорядковувалася Попільнянському району Білоцерківської округи Київської області.

Став на річці Унава, Квітневе

У 1922 р. в селі утворено комнезам, головою обрано Ф. В. Данилюка.

До середини січня 1930 р. майже всі комнезамівці вступили до колгоспу «Зірка бідняка», головою правління якою був М. Х. Клименко. Туди ж почали насильно заганяти й здорові господарства, члени яких чинили активний опір насиллю. Комуністична влада вдалася до терору голодом, контролюючи все їстівне у селі.

У 1937 р. село перейменовано на Жовтневе. З 1937 р. село підпорядковане Житомирській області.

ФАП засновано 8 травня 1937 р. Першим фельдшером була О. О. Дзбанівська, яка працювала на цій посаді понад 40 років.

280 жителів села мобілізовані сталіністами на фронти Німецько-радянської війни 1941–1945 рр., із них 149 відзначено комуністичними нагородами, 153 особи загинули. У 1952 році у центрі села встановлено пам'ятник загиблим.

У 1991 р. встановлено пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 рр. Всього в селі комуністи убили голодом близько 750 осіб — кожного четвертого мешканця села.

Село було внесено до переліку населених пунктів, які потрібно перейменувати згідно із законом «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»^[3].

4 лютого 2016 року село перейменоване на Квітневе^[4].

10 серпня 2016 року включене до складу новоутвореної Квітневої територіальної громади Попільнянського району Житомирської області^[5]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, в складі новоствореного Житомирського району Житомирської області^[6].

Відомі люди

• Вишенський Володимир Андрійович (1934—2017) — радянський та український математик. Кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри алгебри та математичної логіки механіко-математичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
• Євченко Касян Дмитрович (1925—2009) — український музикант, майстер народних інструментів, керівник ансамблів «Гук», «Гучок» та «Гученя», соліст, колишній учасник Національного заслуженого народного хору України ім. Григорія Верьовки.
• Пашинник Валерій Юхимович (1944—2016) — український хімік-елементорганік, доктор хімічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту органічної хімії НАН України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2013 року.