Кирило Транквіліон-Ставровецький

Ставровецький Кирило (Транквіліон) (1581 /?, село Ставрів, нині Млинівського району Рівненської області — 1646, Чернігів^[3]) — український православний і греко-католицький освітній та церковний діяч, архімандрит Чернігівський, поет, учений, друкар, видавець.

Кирило Транквіліон-Ставровецький
«Перло многоцѣнное», Чернігів, 1646
Народився	1581(1581) Ставрів, Волинське воєводство, Річ Посполита
Помер	1646(1646) Чернігів
Громадянство	Річ Посполита
Діяльність	церковний діяч, учений, видавець
Галузь	творче та професійне письмоd[1], високий друк[1], видавнича справа[1], церковне служінняd[1] і monkish lifed[1]
Знання мов	церковнослов'янська[2] і старослов’янська[1]
Заклад	Львівська братська школа
Конфесія	православ'я
Висловлювання у Вікіцитатах

Біографія

Наприкінці 1580-х (1589^[3]) роках учителював у Львові, потім в Острозі й Вільні. Як знавець грецької мови виступав перед патріархом Єремією II в обороні Львівського братства.

У грудні 1589 року як знавець грецької — учасник зустрічі тернопільських братчиків з Константинопольським патріархом Єремією II Траносом у Тернополі (це підтверджує надпис на вмурованому над входом до церкви Різдва Христового (Середньої)). Через переслідування єпископа Гедеона Балабана перебрався до Вільна, де викладав слов'янську і грецьку мови у братській школі. 1618 р. переїхав до Почаєва.^[3]

З 1618 року — ігумен Унівського монастиря, пізніше — Любарського Свято-Георгіївського^[4]. Мав власну пересувну друкарню, у якій видавав свої твори.

1626 року Кирило Танквіліон-Ставровецький перейшов на унію. У 1628 році отримав посаду архімандрита Єлецького монастиря в Чернігові, пробув там до смерті.

Друкарський доробок

• 1618 р. — першу українську догматичну систему «Зерцало богословія» (інші дані — у Почаївському монастирі)
• 1619 р. — «Євангеліє учительноє», збірку своїх проповідей на неділю та свята (у Рохманові). Окремі частини цієї праці присвятив Раїні Могилянці-Вишневецькій, в маєтку якої проживав і працював. Цей твір був засуджений Собором українських православних єпископів, 1627 р. у Москві наказали його «на пожарах спалити»^[5].
• 1646 р. — збірку повчань і побутово-моралістичних віршів «Перло многоцѣнное»^[3].
• «Учительне Євангеліє» Кирила-Транквіліона Ставровецького, у перекладі на сучасну українську мову, видано у Львові 2014 р. (вид. «Свічадо»).