Клара Катаріна Поллачек

Клара Катаріна Поллачек (нім. Clara Katharina Pollaczek, уроджена Loeb (Löb); нар. 15 січня 1875 — пом. 22 липня 1951) — австрійська письменниця, деякі її роботи підписані псевдонімами Bob і Bob Béol.^[5]

Клара Катаріна Поллачек
нім. Clara Katharina Pollaczek
Ім'я при народженні	нім. Clara Löb
Псевдонім	Bob і Béol
Народилася	15 січня 1875(1875-01-15)[1][2]  Відень, Австро-Угорщина[3]
Померла	22 липня 1951(1951-07-22)[1][2] (76 років)  Деблінг, Відень, Окупація Австрії союзниками або Відень, Окупація Австрії союзниками[3]
Поховання	Зіверинзький цвинтарd
Країна	Австрія
Діяльність	письменниця
Знання мов	німецька
Батько	Louis Loebd
Мати	Regina Loebd
Брати, сестри	Alfred Loebd
У шлюбі з	Otto Pollaczekd
Діти	Karl Friedrich Pollaczekd[4] і Hermann Erich Pollaczekd
Клара Катаріна Поллачек у Вікісховищі

Відома в літературі також через стосунки з Артуром Шніцлером, чиєю супутницею життя вона стала 1923 та до його смерті 1931 року^[6].

Життєпис

Народилася Клара Катаріна Леб 15 січня 1875 року у Відні в єврейській родині банкіра Луї Леба (Louis Loeb, 1843—1928), де росла разом зі своїми двома братами Альфредом та Отто, а також сестрою Ганною^[6]. Її дід був текстильним магнатом, який одягав армії Габсбургів під час Наполеонівських воєн^[7]. Отримала початкову домашню освіту, літо часто проводила з усією родиною в Бад-Ішлі^[8],^[9].

Обдарована й освічена, Клара почала писати в 19 років, підписуючись чоловічими псевдонімами. У квітні 1897 року в літературному журналі Neue Deutsche Rundschau[de] з'явилася її перша робота «Mimi. Schattenbilder aus einem Mädchenleben».

10 травня 1898 року вона одружилась в синагозі Штадттемпель з Отто Поллачеком (Otto Полачека), який народився в Празі і став спадкоємцем найбільшого оптового торговця шкірою. У 1899 році у них народився її перший син — Герман Еріх, в 1902 році другий — Карл Фрідріх^[10]. Сім'я жила у Відні у власному будинку на вулиці Blumauergasse. Шлюб Клари не був щасливим — Поллачек незабаром зрадив їй під час другої вагітності, відправившись на відпочинок зі своєю коханкою^[7]. У 1907 році його компанія зіткнулася з фінансовими труднощами, і 17 квітня 1908 року Отто Поллачек покінчив з собою^[10]. Клара виїхала з його дому до своїх батьків, залишившись без доходу з невеликою сумою коштів.

Після Першої світової війни фінансове становище сім'ї погіршилося. Їй довелося продати свої прикраси і покинути будинок батьків, який був проданий згодом у 1928 році. Деякий час вона жила в готелі, перш ніж переїхати в невелику квартиру у вісімнадцятому окрузі Відня. Щоб підтримати сім'ю, в 1924 році вона повернулася до письменницької діяльності, також працюючи перекладачкою. В 1920—1930 роках вона публікувала оповідання, новели і вірші в престижній щоденній газеті Neue Freie Presse^[11]. Клара написала кілька романів, здобувши велику кількість відданих їй читачів^[6].

Після аншлюсу Австрії Клара Поллачек була піддана антисемітським переслідуванням. Можливо, їй допоміг вижити чехословацький паспорт, отриманий в результаті шлюбу з Отто Поллачеком. Через два дні після окупації Австрії вона переїхала до Праги, де жила поки Німеччина не зайняла і цю країну. Поллачек переїхала до друзів у Швейцарію, де, маючи фінансову підтримку від родичів, залишалася до кінця Другої світової війни^[7]. В 1945 році вона приєдналася до свого сина Карла, який з сім'єю жив в Англії. Її брат Отто Леб організував повернення Клари до Відня в 1948 році^[7].

Клара Поллачек захворіла і вже не змогла відновити літературну кар'єру. Багато її колег, з якими вона працювала до 1938 року, померли, або емігрували з країни^[7].

Вона померла 22 липня 1951 року у Відні, очевидно, від раку і була похована серед інших почесних громадян міста на міжконфесійному кладовищі Sieveringer Friedhof. Повідомлення про її смерть з'явилося на шпальтах Neue Freie Presse від 25 липня 1951 року.^[12]

Родина

• Її молодший син Карл Поллачек, який працював лікарем, був заарештований гестапо в 1938 році. Після звільнення втік зі своєю дружиною і дочкою до Швейцарії, а звідти — до Великої Британії. У 1982 році в автобіографії «Two halves of a Life» він описав історію своєї родини і життя його матері під час Другої світової війни.
• Старший син Герман емігрував у 1931 році через Гамбург до Аргентини.

• Сестра Ганна також мала літературну кар'єру, але з меншим успіхом. Вона загинула в концентраційному таборі Терезінштадт.
• Брат Клари Отто став адвокатом і жив у Відні. Він пережив роки нацизму, через свою видатну військову служби під час Першої світової війни. Займався юридичною практикою як «радник і юрисконсульт для євреїв».
• Інший її брат — Альфред, став художником, був членом об'єднання Hagenbund. У 1939 році жив у Лондоні, помер у 1945 році в монастирі.

Література

• Stephan Kurz. Im Schatten Schnitzlers. Leben und Werk von Clara Катаріна Полачека (1875—1951). Böhlau, Wien 2012, ISBN 978-3-205-78746-4.
• Renate Wagner. Der fünfte Akt. Clara Катаріна Полачека. in dies.: Frauen um Arthur Schnitzler. Verlag Jugend und Volk, Wien/München 1980, ISBN 3-7141-7102-9.