Артур Шніцлер

А́ртур Шні́цлер (нім. Arthur Schnitzler; *15 травня 1862(18620515) у Відні — †21 жовтня 1931, там само) — австрійський прозаїк та драматург.

Артур Шніцлер
нім. Arthur Schnitzler
Народився	15 травня 1862(1862-05-15)[1][2][…]  Відень, Австрійська імперія[3]
Помер	21 жовтня 1931(1931-10-21)[3][1][…] (69 років)  Відень, Австрія[3]  ·інсульт[4] і геморагічний інсульт
Поховання	Старе єврейське кладовище[d][5]
Країна	Австрійська імперія  Цислейтанія  Австрія
Діяльність	письменник, драматург, лікар-письменник, сценарист, психіатр, прозаїк-романіст, телесценарист, кіносценарист, прозаїк, лікар
Сфера роботи	сценічне мистецтво, творче та професійне письмоd[6], проза[6], медицина[6] і драма[6]
Alma mater	Віденський університет і Akademisches Gymnasiumd (1871)
Знання мов	німецька[2][7]
Мова творів	німецька
Роки активності	з 1891
Magnum opus	Dream Storyd, Merry-Go-Round[d], Fräulein Elsed, Lieutenant Gustld і Flirtationd
Батько	Johann Schnitzlerd
Родичі	Markus Hajekd
Брати, сестри	Julius Schnitzlerd і Gisela Hajekd
У шлюбі з	Olga Schnitzlerd[8]
Діти	Heinrich Schnitzlerd, Lili Schnitzlerd і Paul Schnitzlerd
Автограф
Нагороди	Bauernfeld prized (1899) Franz-Grillparzer-Preisd (1908) Raimund Awardd
Артур Шніцлер у Вікісховищі

Біографія

Народився у заможній єврейській родині, його батько був віденським лікарем-ларингологом. У 1879—1884 роках вчився на лікаря у Віденському університеті, після чого з 1886 по 1893 роки практикував, проте згодом повністю перейшов на літературу та театр. Цікавився психоаналітичною теорією Зиґмунда Фройда, сіоністським ученням Теодора Герцля, був добре знайомим із обома авторами. З 1890 року був учасником авангардного літературного кола «Молодий Відень», був у дружніх стосунках із Гуґо фон Гофмансталем. З 1923 року був президентом австрійського ПЕН-клубу.

1930 року дочка Шніцлера наклала на себе руки, що пришвидшило смерть письменника.

«Новела про сни» лягла в основу фільму «Із широко заплющеними очима» (1999) Стенлі Кубрика.

Навесні 1933 року разом з книгами інших провідних авторів (Томас Манн та Генріх Манн, Арнольд Цвайг та Штефан Цвайг, Еріх Марія Ремарк, Зігмунд Фройд, Джек Лондон, Андре Жид, Марсель Пруст та інші), у багаття нацистів в Німеччині потрапили й книжки Артура Шніцлера.

Особисте життя

Супутницею життя з 1923 року і до його смерті в 1931 році була австрійська письменниця Клара Катаріна Поллачек^[9].

Творчість

• Твори Артура Шніцлера на ВікіДжерелах (німецькою) [Архівовано 29 грудня 2012 у Wayback Machine.]
• Твори Артура Шніцлера на сайті Проекту «Ґутенберґ» [Архівовано 27 лютого 2013 у Wayback Machine.]

Переклади українською

• А. Шніцлер. Повернення Казанови. Царство снів: повісті / З нім. переклала Наталя Іваничук. — Львів: «Піраміда», 2012. — 164 с.
• А. Шніцлер. Повернення Казанови. Повісті, оповідання / З нім. переклав Іван Мегела. — Чернівці: видавництво газети «Молодий буковинець», 2003. — 336 с.
• А. Шніцлер. Передбачання долі. П'єси, оповідання / Переклад з німецької Івана Мегели. – Книги XXI. – 368 с.