Клименко Олександр Іванович (письменник)

Олександр Іванович Клименко (нар. 26 квітня 1970, Коростишів, Житомирська область) — український прозаїк, поет, есеїст, літературний критик, музикант. Лауреат літературних премій.

Олександр Клименко
Ім'я при народженні	Олександр Іванович Клименко
Народився	26 квітня 1970(1970-04-26) (55 років) м. Коростишів, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	письменник, музикант, літературний критик, поет
Сфера роботи	творче та професійне письмоd[1], літературна критика[1] і музика[1]
Alma mater	Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Знання мов	українська[1]
Жанр	проза, поезія і критика
Членство	Національна спілка письменників України
Клименко Олександр Іванович у Вікісховищі

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Клименко Олександр Іванович.

Життєпис

Народився 26 квітня 1970 року в м. Коростишів Житомирської області в родині вчителів. Батько Клименко Іван Архипович (1925—1988) працював вчителем по класу баяна у Коростишівській дитячій музичній школі та Коростишівському педагогічному училищі ім. І. Я. Франка, мама Потапенко Ніна Іванівна (нар. 1943) — вчителькою молодших класів у Коростишівській початковій школі № 6.

Навчався у Коростишівській СШ № 2, вісім класів якої закінчив у 1985 році, та Коростишівській дитячій музичній школі (1985; клас баяна М. Г. та Ю. І. Слоквенків). Закінчив Житомирське музичне училище ім. В. С. Косенка (1989; клас баяна О. Г. Крутоуса), Київську державну консерваторію ім. П. І. Чайковського (1995; клас баяна С. А. Крапиви, клас диригування А. В. Білошицького), Волинський державний університет ім. Лесі Українки (2002; факультет післядипломної освіти, спеціальність «інформатика»).

Учасник ансамблю сучасної музики САТ. Брав участь у міжнародних та всеукраїнських фестивалях авангардної, сучасної академічної, джазової, імпровізаційної музики, серед яких: Нова територія (Київ)^[2], Прем'єри сезону (Київ), Форум музики молодих (Київ), Київ-музік-фест (Київ), Черкаські джазові дні (Черкаси), Фестиваль вільного мистецтва Шури Шварцдигулова (Біла Церква), Оберіг (Луцьк), Радіо-Рокс Україна (Київ), Мета-Арт (Київ).

Друкувався у часописах «Четвер», «Ї», «Кур'єр Кривбасу», «Березіль», «Сучасність», «Київ», «Критика», «Дзвін», «Дивослово», «Золота пектораль», «Світязь», в газетах «Літературна Україна», «Українська літературна газета», на сайтах ЛітАкцент, Буквоїд та ін.

Для творів письменника є характерними оновлення традиційних засобів художньої виразності, «синтез пошуків різних літературних шкіл із подальшим трансформуванням у своїй художній формі», «філігранно ускладнений стиль»^[3], «використання композиційного прийому художньої мозаїки, бажання зафіксувати Час і Людей, надавши їм не побутово-реалістичного, а універсально-буттєвого звучання, намагання по-новому озвучити вічні літературні теми»^[4], «уміле поєднання пост­модер­ністських та сюрреалістичних прийомів»^[5].

29 квітня 2011 року О. Клименка прийнято до Національної спілки письменників України.

У 2013 році І. Дзюба висунув книгу «Від не-початку і до не-кінця» на здобуття премії ім. Юрія Шевельова^[6].

Учасник літературного фестивалю «Місяць авторських читань» (2015).

Твори письменника перекладалися чеською, російською^[7], білоруською (збірка «Думы і песні Валыні») та польською^[8] мовами.

Дискографія

• САТ (2006)
• САТ & Алла Загайкевич — Зимовий САТ (2011)
• COPICAT (2012)

Бібліографія

• Supraphon (новели, повість) — «ПВД Твердиня», 2006. — 136 с. — Луцьк

• Коростишівський Платонов (роман) — «Ярославів Вал», 2010. — 216 с. — Київ^[9]

• Від не-початку і до не-кінця (літературно-критичні есеї та інтерв'ю) — «Ярославів Вал», 2013. — 208 с. — Київ^[10]

• Прихована фортеця (роман) — «Ярославів Вал», 2014. — 416 с. — Київ^[11]

• Nejlepší dny (новели) — «Větrné mlýny», 2015. — 76 с. — Брно (Чехія)^[12]

• Про дерева і левітацію (верлібри) — «Discursus», 2017. — 62 с. — Брустурів^[13]

• Весь цей літературний джаз (есеї та інтерв'ю) — «Discursus», 2017. — 200 с. — Брустурів^[14]

• Розмови про життя і мистецтво (у співавторстві з Галиною Пагутяк) — «Навчальна книга – Богдан», 2019. — 240 с. — Тернопіль. — (Серія «Ім'я на обкладинці»)^[15]

• W powietrzu nad brzegiem rzeki (верлібри) / переклав Марек Вавжинський — «Anagram», 2021. — 62 с. — Варшава (Польща)^[16]

• Orfeusz i Sołomija (роман) / переклав Богдан Задура — «Państwowy Instytut Wydawniczy», 2024. — 304 с. — Варшава (Польща)^[17][18]

Антології та альманахи

• «Ukrajina, davaj, Ukrajina!», антологія сучасного українського оповідання (Брно: «Větrné mlýny», 2012)
• «Ломикамінь: антологія українського верлібру» (Львів: ЛА «Піраміда», 2018)
• «Під Лесиним небом», антологія літератури письменників Волині (Луцьк: ПВД «Твердиня», 2019)
• «Літературно-джазові імпровізації: інтермедіальні студії» (Львів: «Срібне слово», 2019)

Відгуки про творчість

• Михайло Слабошпицький розповідає про роман «Коростишівський Платонов»
• Юрій Андрухович розповідає про книжки Олександра Клименка

Інтерв'ю

• О. Клименко: «Письменник лише перед собою перебуває у боргу…» [Архівовано 23 Жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• О. Клименко: «Найважливішим для мене було написати ці твори…» [Архівовано 25 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
• О. Клименко: «Постмайданний синдром» української літератури [Архівовано 16 Березня 2018 у Wayback Machine.]
• О. Клименко: «Кожен з нас летить у вічність сам» [Архівовано 20 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
• О. Клименко: «Слова джем, свінг, Армстронґ, контрабас не роблять вірш джазовим, якщо його поетична природа сформувалась під впливом іншої енергії» [Архівовано 9 Травня 2020 у Wayback Machine.]

Нагороди

• 2009 — Міжнародна літературна премія ім. Миколи Гоголя «Тріумф» (за книгу «Supraphon»)
• 2011 — Міжнародна літературна премія ім. Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (за роман «Коростишівський Платонов»)^[19]
• 2014 — Літературно-мистецька премія ім. Пантелеймона Куліша (за книгу «Від не-початку і до не-кінця»)^[20]
• 2016 — Волинська обласна літературно-мистецька премія ім. Агатангела Кримського (за активну участь у вітчизняному літературному процесі та видання роману «Прихована фортеця»)^[21]