Князевич Руслан Петрович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Князевич.

Русла́н Петро́вич Князе́вич (нар. 28 червня 1974, Івано-Франківськ) — український політик та юрист. Народний депутат Верховної Ради VIII скликання. Кандидат юридичних наук (з 2003). Ввійшов до списку Блоку Петра Порошенка (№ 12).

Руслан Петрович Князевич
Народився	28 червня 1974(1974-06-28) (51 рік) Івано-Франківськ
Громадянство	Україна
Національність	українець
Діяльність	політик, юрист
Alma mater	Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Науковий ступінь	кандидат юридичних наук
Членство	Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада	народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України і народний депутат України
Партія	Фронт Змін (2011) Батьківщина (2012—2014) Блок Петра Порошенка «Солідарність» (з 2014)
Нагороди	Заслужений юрист України Медаль Медаль «За працю і звитягу»
Медіафайли у Вікісховищі

Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (НУ)	25 травня 2006	—	8 червня 2007
6-го скликання
Народний союз «Наша Україна» (НУНС)	23 листопада 2007	—	12 грудня 2012
7-го скликання
Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»	12 грудня 2012	—	27 листопада 2014
8-го скликання
Блок Петра Порошенка	27 листопада 2014	—	29 серпня 2019
9-го скликання
Європейська Солідарність	29 серпня 2019	—
Картка на сайті Верховної Ради України

З 17 червня 2014 був представником президента України в ВРУ.^[4]

Освіта

З 1991 до 1996 року навчався в Київському університеті ім. Шевченка за спеціальністю юрист-міжнародник, референт-перекладач з англійської мови.

Кандидатська дисертація «Конституційно-правові засади виборів Президента України: проблеми теорії і практики» (Одеська юридична академія, 2002).

2009 року отримав звання доцента в галузі загальноправових наук.

Кар'єра

• Жовтень 1996 — грудень 1997 — аспірант Інституту держави і права імені Володимира Михайловича Корецького НАН України.
• Жовтень 1996 — грудень 1997 — помічник-консультант народного депутата України Михайла Рябця.
• Грудень 1997 — липень 2000 — помічник Голови^[5], липень 2000 — липень 2002 — керівник служби, перший помічник Голови^[5], з липня 2002 — керівник секретаріату Центральної виборчої комісії.
• 17 лютого — 20 липня 2006^[6] — член Центральної виборчої комісії.
• З квітня 2007 до 20 травня 2009 був членом партії Народний союз «Наша Україна».
• 9 вересня 2011 вступив до партії «Фронт змін».
• 17 червня 2014 призначений Представником Президента України у Верховній Раді України VII скликання. Продовжив виконання своїх обов'язків у Верховній Раді України VIII скликання^[7].
• 15 лютого 2019 призначений керівником юридичного забезпечення виборчої кампанії кандидата в президенти України Петра Порошенка^[8]

Парламентська діяльність

Народний депутат України 5-го скликання з 25 травня 2006 до 8 червня 2007 від Блоку «Наша Україна», № 9 в списку. На час виборів: член Центральної виборчої комісії, безпартійний. Член фракції Блоку «Наша Україна» (з травня 2006). Секретар Комітету з питань правової політики (з липня 2006). 8 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами з метою проведення позачергових виборів до Верховної Ради України.

Народний депутат України 6 скликання з 23 листопада 2007 від Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», № 9 в списку. На час виборів: тимчасово не працював, член партії Народний Союз «Наша Україна». Член фракції Блоку «Наша Україна — Народна самооборона», заступник голови (з листопада 2007). Член Комітету з питань правової політики (з грудня 2007).

Народний депутат України 7 скликання з 12 грудня 2012 від ВО «Батьківщина», № 37 в списку. На час виборів: народний депутат Україна, безпартійний. Член фракції ВО «Батьківщина» (з грудня 2012). Секретар Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування (з грудня 2012).

Очолював дві ТСК: з питання підготовки проєкту Закону України про вибори народних депутатів України (2011)^[9] і з питань підготовки законопроєкту про внесення змін до Конституції України (2014)^[10].

Нагороди, державні ранги

• Державний службовець 2-го рангу (з серпня 2002)^[11], 1-го рангу (з квітня 2004)^[12].
• Заслужений юрист України (з серпня 2005)^[13]. Медаль «За працю і звитягу» (листопад 2002)^[14].

Сім'я

Дружина — Дарія Павленко, сестра екс-міністра сім'ї, молоді і спорту Юрія Павленка.

Посилання

• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.» [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
• Верховна Рада України [Архівовано 22 Вересня 2012 у Wayback Machine.]