Топ питань
Часова шкала
Чат
Перспективи
Кобізька Наталія Олександрівна
українська акторка театру та кіно З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Remove ads
Кобізька́ Ната́лка Олекса́ндрівна (нар. 7 серпня 1991, с. Рашівка, Полтавська область, Україна) — українська акторка театру та кіно.
Remove ads
Життєпис
Народилася 7 серпня 1991 року в селі Рашівка, Гадяцького району Полтавської області. Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв у 2014 році (акторський курс Нінель Биченко)[1].
Кар'єра
З 2015 року Наталка Кобізька грає у виставах театрального колективу «Чесний театр» (режисерка — Катерина Чепура), а з 2016 року — в українському незалежному театрі «Дикий Театр» — дебютувала роллю Аврори у вистави «Афродизіак» режисера Максима Голенко[2].
Зі студентських років почала зніматися в кіно. Перша роль — Ганна Сомко у фільмі «Гетьман», що вийшов в широкий прокат в 2015 році.[3]
В 2018 році зіграла головну роль в українському комедійному серіалі Марк+Наталка, який вийшов на телеканалі ICTV.
В 2019 році знялась в ролі Ганусі у фільмі режисерки Олени Дем'яненко «Гуцулка Ксенія»[4].
З 2020 по 2021 роки працювалав в співавторстві та головною героїнею вебсеріалу Стефка.
Remove ads
Театральні роботи
- Чесний театр (м. Київ)
- 2014 — «Бояриня» за поемою Лесі Українки; реж. Катерина Чепура — мати Степана
- 2015 — «Катерина» поемою Тараса Шевченка; реж. Катерина Чепура — сучасна Катерина
- 2016 — «Ніч 16 січня» за однойменною п'єсою» Айн Ренд; реж. Катерина Чепура — суддя
- 2017 — «Політично ненадійний» Івана Франка; реж. Катерина Чепура — втілення Івана Франка
- Дикий Театр (м. Київ)
- 2016 — «Афродизіак» Віктора Понізова; реж. Максим Голенко — Аврора[2]
- 2017 — «Бути знизу» Юлії Тупікіної; реж. Юлія Мороз — Віра
- 2017 — «Попи, Мєнти, Бабло, Баби» Віктора Понізова; реж. Максим Голенко — Каріна[5]
- 2017 — «Вій 2:0» Наталії Ворожбит; реж. Максим Голенко — бабка
- 2018 — «Жінко, сядь» за п’єсою «Любов сильніша» Наталі Блок; реж. Максим Голенко — Юля[6]
- 2018 — «Ми всі дорослі люди» за п’єсою «Історії буденного шаленства» Петра Зеленка; реж. Катерина Башкіна — Аліція[7]
- 2019 — «Кайдаші 2.0.» Наталії Ворожбит; реж. Максим Голенко — Одарка[8]
- 2019 — «Коли опускаються руки» спецпроєкт в рамках «TEDxYouth@Kyiv»; реж. Наталка Сиваненко[9]
- 2019 — «Шрами»; реж. Наталка Сиваненко [10]
- 2019 — «Поліамори» за п’єсою Наталі Блок; реж. Максим Булгаков — Юля[11]
- 2020 — «Лабрадор» вистава-читка; реж. Наталка Сиваненко — Саша[12]
- 2020 — «Червоне, чорне і знову червоне» сценарної команди «Піратська Бухта»; реж. Максим Голенко — Катька[13]
- 2021, 5 січня — «Дім» Ніколи МакКартні; реж. Тамара Трунова (онлайн-прем’єра в рамках Літературно-перекладацького фестивалю Translatorium відбулася 17 листопада, допрем'єрний показ — 21 грудня 2020 року)[14][15]
Фільмографія
Remove ads
Нагороди та номінації
Remove ads
Примітки
Посилання
Wikiwand - on
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Remove ads